Site icon Студреспубліка

Модернізація можлива – пацієнт ще живий

DSC_5580Такий лейтмотив дискусії «Демодернізація політики в сучасному світі», що була організована Студреспублікою 29 березня 2017р. у столичному Музеї Шолом-Алейхема. Головний спікер — Яків Рабкін (Канада), професор історії Монреальського університету, автор світових наукових бестселерів, визнаний експерт у питанні (де)модернізації.

Невпинне збільшення розриву між багатими і бідними, повернення колоніалізму та націоналізмів, все більше відчуження людей від спільного, перетворення громадянина на споживача, деіндустріалізація, зменшення рівня освіченості, цензура та самоцензура в ЗМІ, глухий кут політичного дискурсу — це неповний перелік ознак демодернізації не лише України, а переважної більшості, зокрема і розвинутих країн. Дехто це навіть розуміє, але усіх цікавить, а що ж, власне, з усім цим робити?

Переповнений зал для розмови на тему, яку в Україні майже ніхто серйозно не піднімає, та наявність в аудиторії визнаних інтелектуалів, експертів, митців, правозахисників, активістів, обіцяли цікаву інтелектуальну дискусію за участі проф. Якова Рабкіна. Модерував лідер республіканців Павло Вікнянський. Свій виступ професор розпочав із тези, що навіть розвинуті держави можуть мати і зворотній шлях розвитку, демодернізаційний.

Рабкін розказав про характеристики демодернізації: громадяни перетворюються в споживачів; перестають мислити раціонально, що зокрема виражається в моді на ворожок і гороскопи; розрив між багатими та бідними стає надзвичайно великим; люди починають шукати в ЗМІ не інформації, яка би змушувала думати, а яка би просто розважала — за цей же час ресурси країни починають усе більше зосереджуватися в руках великого капіталу.

 

 

 

 

 

 

 

Зрозуміло, що професор окреслив й основні кроки, як же можна все-таки вийти на модернізаційний шлях розвитку. В першу чергу, це повинно бути вольове, політичне рішення щодо модернізації всіх сфер: освіти, промисловості, медицини тощо. Так, цей процес потребує зосередження капіталу за допомогою державних інструментів, а також вкладання коштів у те, що стосується громадських потреб (лікарні, школи, інфраструктура і т.д.). Країни, які обирають такий шлях — переважно ті, які відчувають небезпеку від більш розвинених країн і хочуть бути незалежними та конкурентоздатними. Основне для модернізації — раціональне мислення.

І звісно, всіх цікавило, яка ж альтернатива у сучасної України? На жаль, ми, разом із іншими республіками колишнього Радянського Союзу – лідери демодернізації Європи, однак цю тенденцію можна подолати, оскільки «пацієнт ще живий і має шанси на одужання». Потрібно мати лише політичну волю та зробити ставку на освіту.

 

 

 

 

 

 

 

Зазначимо, що також проф. Рабкін за період останнього перебування в Україні брав участь у науковій конференції в НаУКМА, а також прочитав лекцію політологам у КНУ ім. Тараса Шевченка.   

 

 

 

 

 

Організатором зустрічі була Студреспубліка разом із Музеєм Шолом-Алейхема та видавництвом «Саміт-Книга». Студреспубліка обов’язково продовжить подальшу роботу з розвитку критичного мислення та навернення України на шлях прогресу.

Стенограма дискусії
Відео дискусії