Невпинне збільшення розриву між багатими і бідними, повернення колоніалізму та націоналізмів, все більше відчуження людей від спільного, перетворення громадянина на споживача, деіндустріалізація, зменшення рівня освіченості, цензура та самоцензура в ЗМІ, глухий кут політичного дискурсу — це неповний перелік ознак демодернізації не лише України, а переважної більшості, зокрема і розвинутих країн. Дехто це навіть розуміє, але усіх цікавить, а що ж, власне, з усім цим робити?
Переповнений зал для розмови на тему, яку в Україні 
Рабкін розказав про характеристики демодернізації: громадяни перетворюються в споживачів; перестають мислити раціонально, що зокрема виражається в моді на ворожок і гороскопи; розрив між багатими та бідними стає надзвичайно великим; люди починають шукати в ЗМІ не інформації, яка би змушувала думати, а яка би просто розважала — за цей же час ресурси країни починають усе більше зосереджуватися в руках великого капіталу.
Зрозуміло, що професор окреслив й основні кроки, як же можна все-таки вийти на модернізаційний шлях розвитку. В першу чергу, це повинно бути вольове, політичне рішення щодо модернізації всіх сфер: освіти, промисловості, медицини тощо. Так, цей процес потребує зосередження капіталу за допомогою державних інструментів, а також вкладання коштів у те, що стосується громадських потреб (лікарні, школи, інфраструктура і т.д.). Країни, які обирають такий шлях — переважно ті, які відчувають небезпеку від більш розвинених країн і хочуть бути незалежними та конкурентоздатними. Основне для модернізації — раціональне мислення.
І звісно, всіх цікавило, яка ж альтернатива у сучасної України? На жаль, ми, разом із іншими республіками колишнього Радянського Союзу – лідери демодернізації Європи, однак цю тенденцію можна подолати, оскільки «пацієнт ще живий і має шанси на одужання». Потрібно мати лише політичну волю та зробити ставку на освіту.
Зазначимо, що також проф. Рабкін за період останнього перебування в Україні брав участь у науковій конференції в НаУКМА, а також прочитав лекцію політологам у КНУ ім. Тараса Шевченка.
Організатором зустрічі була Студреспубліка разом із Музеєм Шолом-Алейхема та видавництвом «Саміт-Книга». Студреспубліка обов’язково продовжить подальшу роботу з розвитку критичного мислення та навернення України на шлях прогресу.
