В черговий раз, 8–11 березня 2012р. ми зібрались у готельному комплексі «Аратта», що на Закарпатті, на «IV Зимову Студреспубліку», яку, принаймні я, вважаю найбільш інтелектуальним громадських проектом в Україні.
Тема оргдіяльнісної гри звучала так: «Республіка як вихід із кризи державотворення», тому гравці ставили перед собою задачу розв’язати концептуальні проблеми української кризи та пропонували свій варіант країни-мрії.
.jpg)
Взагалі-то мріяти ми можемо всі. Принаймні так хочеться думати. Але якщо трохи підняти горизонт наших думок та спробувати уявити не маленьку мрію людини, а справжню країну-мрію, то описати те, що хочемо побачити у майбутньому стає дедалі важче.
.jpg)
В ході гри, ми погодились, що українська мрія повинна стати не калькою існуючих у світі поглядів. Ми розуміємо, що використання відомих шаблонів і практик не допомагало раніше, не допоможе і в майбутньому. Ми унікальні, а тому гідні власного місця серед інших народів. Інакше залишимось на задвірках цивілізації, понуро копіюючи більш вдалих сусідів і вірячи в популізм місцевих політиків.
Якою повинна бути Україна у майбутньому? Якщо українці не дадуть відповідь на це запитання, тоді і майбутнє для України ніколи не настане. Ми будемо вимушені вічно жити у теперішньому стані.
Неможливо поїхати на «Зимову Студреспубліку» і не залишитись один на один з питанням майбутнього цілої держави. Це дійсно стимул для справжнього патріота.
Справжнього — це не такого, який лишень співає пісні та розмовляє українською. А такого, який зможе запропонувати власний шлях порятунку країни та візьме відповідальність за його втілення.
Вірю, що на «IV Зимовій Студреспубліці» нам вдалось більш явно окреслити образ майбутньої України-мрії.
Він складається з втілення наступних проектів, розроблених групами гравців:
· — пряма демократія та безпосереднє керування власними податками;
· — біометричні технології: Людина якісно нового типу;
· — технологічний стрибок та заселення космосу.
Слід зазначити, що всі проекти за своєю суттю та ідеєю є цілком республіканськими та направлені об’єднати українців спільною справою. Це справа подолання кризи державотворення, справа побудови нової країни. Країни, в якій ми хочемо жити!
«Украина — научись мечтать красиво!
Карпаты всегда прекрасны!
Красота гор соотносима с духовным восхождением — чем выше поднимаешься, тем восхитительнее приключение…
И тут нам повезло, что ЗиСР всегда проходит в Карпатах. Изначально мы были полны энергии. Так и сказал наш неотразимый Павел Викнянский: «Горы наш источник энергии, а значит и бесценный ресурс…». Так же прекрасны были творческие изыскания групп студреспубликанцев, отважившихся покинуть теплые квартиры и оказаться вдали от цивилизации… Ведь там нет не только интернета, но и даже мобильник не работал.
Синергия была умело, направлена на усилия. Усилия ради будущего нашей страны — Украины.
Надежда на прекрасное будущее теплилась в сердце у каждого участника. Но мало тех, кто верит в иное будущее, отличное от нашей сегодняшней жизни. Еще меньше тех, кто для этого, что-то делает.
Целеустремлённость, (по-моему) оказалась основной чертой, характеризующей участников этой игры.
Для сильной Украины многие готовы были трудиться, а нужно было начинать с простой детской мечты. Лишь самые младшие участники были способны еще искренне говорить о своих мечтах. Видимо это показательно.
Ведь с годами мы все измеряем деньгами, и ушлость в накоплении денег заменяет радость от воплощения красивой мечты, а особенно красива мечта — это идея Украины, где сбываются все прекрасные желания каждого человека. Рад за всех, кто был и кто доехал».