Нова індустріалізація як шанс збереження України

Що робити відповідальному громадянину, коли Україна все більше демодернізується, спрощує структуру своєї економіки, деіндустріалізується? У час суцільних розчарувань не можна вже ні на кого покладатися, окрім команди однодумців-прогресистів. Вільні й інтелектуально відважні люди збиралися на «ІХ Зимовій Студреспубліці» в Карпатах, щоб попрацювати над новою індустріалізацією України. Стислий аналіз гри: слово ігротехнікам [+ відео].

Із кожним роком наша країна падає в усе більшу прірву, і щороку ігри Студреспубліки це не лише доводять, але й намагаються розв’язати, запропонувати шляхи виходу. До чого ж у підсумку дійшли і з якими результатами завершилася непроста ОДГ, читайте у матеріалі ігротехніків ЗиСР-ІХ.

    

Тема «IX Зимової Студреспубліки» «Нова індустріалізація України» (10–13 березня 2017р., с. Мигове, Чернівецька обл.) була сформована логікою минулих проектів республіканців і передбачала конкретизацію подальших дій, як для учасників проекту, так і для країни в цілому. Саме тому гра була ще важчою, ще відповідальнішою і змушувала всіх учасників боротися за результат до останньої секунди.

Шукаємо можливості нової індустріалізації

Олександр Щерба, заступник керівника гри: «На старті гри учасникам проекту було запропоновано мейстримні позиції стосовно акцентів економічного розвитку країни, навколо яких було сформовано робочі групи: ІТ, аграрна супердержава, існуючий стан речей, класична індустріалізація, надінноваційний шлях. Цікаво, що жоден учасник не визначився за напрямком – еміграція населення, який також був запропонований перед початком гри для вільного вибору.

Отже, на початку дискусія точилася навколо аграрного розвитку України, ІТ та ідеї смарт-контракту, яка обговорювалася у групі «Надінноваційний шлях». Натомість, позиція класичної індустріалізації на початку гри не витримала критики і не дивлячись на спроби реанімації, серйозно так і не проявилася. Фактично жодна зі стартових позицій не витримала гри , окрім ідеї смарт-контракту.

 

Ключовою позицією стала освіта як плацдарм для проведення нової індустріалізації. Замовлення спеціалістів під нові сфери виробництва — це надзавдання освітньої політики. Зазначимо, що позиція аграрної супердержави трималася практично цілу гру, розглядаючи різноманітні варіанти розвитку АПК: від збільшення урожайності та вирощування екопродукції до створення продукції з глибокою переробкою та розвитку машинобудування для сільського господарства. Незважаючи на продуктивну роботу, позиція зникла фактично перед завершенням ЗиСР, що в модельному плані означає — Україну таки-чекає неоіндустріальне майбутнє (зрозуміло, це при позитивному сценарію розвитку країни).

 

Дійсно інноваційними були розробки групи надінновацій (надіндустріалізації), яка сформувала свою позицію навколо ідеї смарт-контрактів, розроблених за принципом блокчейну. Головна ідея — максимальне виключення потенційних державних послуг при складанні контрактів: наприклад, при купівлі авто в кредит, якщо вчасно не внесений платіж до банку, то автоматично система може зменшити кількість обертів двигуна. В такій моделі користувач кредиту мотивований робити вчасні платежі, а у компанії немає необхідності звертатися до суду, контролювати судових виконавців, наймати колекторів тощо. Важливим інструментарієм для ефективності реалізації цих напрацювань є використання штучного інтелекту.

Ще одна група, яка утворилася на пізнішій стадії гри — «Студаеро». Вона працювала над питаннями розвитку авіаційної та космічної сфери, насамперед — створення безпілотних літальних апаратів, гібридів авто та літака. Група сформувала нові горизонти для ключових наукоємних галузей України. 

 

 

 

 

 

 

 

Не дивлячись на різноманітність цікавих ідей, загальні висновки гри невтішні: Україна все більше деіндустріалізується, політичної волі до змін і розбудови реального сектора економіки немає. Однак, нова індустріалізація можлива і вона має відбуватися через кардинальну зміну в освітній політиці, фактичне знищення класичної важкої індустрії (за певними виключеннями) та побудова нової індустрії з рішеннями, що будуть глибоко поєднувати три складові: ІТ, послуги та виробництво. Натомість, аграрний сектор стає запобіжником, що дає час не так болісно перейти до майбутнього, більш прогресивного устрою економіки».

Зміни в суспільстві та нова індустріалізація починаються з освіти та виховання кадрів

Роман Широких, ігротехнік: «Ми всі розуміємо, а результати гри це підтвердили, що йти шляхом, яким йде Україна сьогодні — це загроза для України як держави. Геополітичні гіганти диктують нам свої правила та роблять із України сировинний придаток. Але учасники ЗиСР-ІХ розробили стратегічні напрямки та тактичні дії виходу з кризи сьогодення. І всі в один голос впевненні, що зміни в суспільстві та нова індустріалізація починаються з освіти та виховання кадрів.

На сьогодні українці користуються попитом з точки зору трудового аутсорсингу, але не через наші здібності, а через дешевизну робочої сили. Учасники гри впевнені, що масово запрошувати іноземних фахівців фінансово складно та й нема потреби. А вже з підготовленими кадрами можливо запроваджувати й інновації в індустріалізацію й більш того, самим ці інновації розробляти. Наприклад, в інноваційний АПК для випуску й експорту вже готової продукції з високою доданою вартістю та в розвиток майже втраченого аерокосмічного потенціалу України».

Інтелект виникає там, де породжується змістовний конфлікт

Олексій Китюшко, ігротехнік: «Питання, що стояло перед учасниками ЗиСР не дає спокою багатьом українцям, здатним мислити. Кожен учасник мав вирішити для себе, якою дорогою він бажає і готовий піти задля підвищення добробуту нашого народу. Серед позицій найбільше виділилась освітня, яка відстоювала думку, що без освітніх реформ неможливо рухатись до світлого майбутнього, яким би шляхом не йшли.

Під час ОДГ думки та позиції учасників та експертів не збігались, через що виникали інтелектуальні конфлікти, що приводило до виникнення різних позицій щодо проведення нової індустріалізації. Як сказав один із експертів Студреспубліки, філософ Сергій Дацюк: «Інтелект виникає там, де породжується конфлікт. Погодження ніколи не породжує нових знань».

 

 

 

 

Наприкінці гри знайшлось багато точок співпричестності між позиціями і було презентовано спільну картину нової індустріалізації для України.

Головним висновком гри, якого дійшли експерти, ігротехніки, гравці — новій індустріалізації в Україні бути! Але це можливо лише через надзусилля українців.»

Нова індустріалізація повинна стартувати з освіти