Драйв… Саме це слово першим спадає на думку при спогадах про «VII Зимову Студреспубліку». Драйв і відповідальність… Відповідальність за себе, свою команду, за майбутнє своїх дітей і всієї країни. Лише через тиждень після закінчення ЗиСР я усвідомила, чим ця подія стала для мене. Чому так довго? Тому що після кожної інтенсивної та насиченої події в житті відбувається т.зв. «відкат», коли все пережите необхідно осмислити, накласти на свій побут і повсякдення.
Отож, «Зимова Студреспубліка». Організація гри не потребує коментарів. Це просто неймовірно! Незважаючи на шалений інтенсив і напругу, кожен учасник почуває себе абсолютно безпечно та захищено. Таке відчуття виникає, коли приїздиш до близьких родичів раз на рік у гості: тебе чекають, готуються до твого приїзду, огортають турботою та піклуванням.
Але навіть не це надихає на дії. Головне, це люди, які весь цей час знаходяться поруч. Це особистості, яскраві, відповідальні, амбіційні, креативні та сміливі! Особисто для мене було великою честю знаходитися поруч із кожним із них.
Загалом, для мене ця гра стала відкриттям. Т.зв. «ефект повного занурення» творить чудеса. Перестають існувати проблеми, особисті негаразди та побутові дрібниці. Є тільки я (ми) та поставлені перед нами завдання. Перший день пішов на те, аби «в’їхати» в тему, оскільки я на ЗиСР була вперше. І скажу вам, досить некомфортно відчувати себе недосвідченим новачком серед республіканських акул. Але ж який це досвід!
На Третій день емоції вщухли. Лишився тільки стомлений розум, шалена самовіддача та невгасиме бажання дійти до кінця. Цей день став для мене особливо проривним: стали очевидними раніше незрозумілі речі та помилки. І саме в цей день я чітко зрозуміла, чого хочу і що для цього потрібно робити.
Як сказав експерт події Юрій Котляревський: «Я вам заздрю, тому що ви зараз маєте шанс створити своє майбутнє!» Не втрачайте цей дорогоцінний шанс, адже він даний нам непоправною ціною. Будьте сміливі у своїх помислах, чесні у своїх діях і завжди йдіть до кінця!