День 1
Ранок. Сонячно і вітряно. Незвична метушня як для цього часу: Молодь з наметами, каріматами поспішає до літньої сцени. Звичайні перехожі, що прогулюють своїх домашніх улюбленців, спостерігають за цим із здивуванням та цікавістю. Що це? Невже молодь перевчилась, і замість Карпат влаштовує свій наметовий табір тут, у центрі міста?! За деякий час більшість прибулих відрізнялися своєю яскравістю, вони у білих, зелених та у жовтих футболках, які мають одну спільну рису – напис «Студентська республіка».О 13.00 ми зрозуміли, що всі ці студенти – це члени команд: “Крейсер Аврора”, “Сім”, “Корпорація монстрів”, “Піонери”, “Армія”, “Лідери Нашого Університету”. Серед учасників були як старожили, що були на попередніх Студреспубліках, так і новачки. Життя у цій щойно сформованій державі почало динамічно рухатись, час не дорівнював звичним одиницям виміру, година ставала тижнем, а день роком. Влада у цій країні здійснювалася за законами, які були складними і дещо не зрозумілими, для тих хто вперше отримав громадянство студентської держави. Команди у запалі бігали від одного міністра до другого, з питаннями, як, яким чином, вони можуть заробити перші студентські гроші, студіки. Спільними питаннями для команд були: Як можна отримати кредит? Яка відсоткова ставка та застава?
Напруження витало у повітрі, щось насторожувало всіх. Очікування навівало недобрі передчуття, але життя тривало. І на далі у своїй метушні, студенти організовували підприємства, творили різноманітні проекти. Творці “Студентської республіки” організували шоу велосипедистів, а згодом запрошенні танцюристи зі школи «Рондо» заполонили всіх своєю майстерністю. У повітрі витали – задоволення та радість від побаченого. Намагаючись зробити собі та іншим свято, міністр у справах молоді та спорту, організував чемпіонат з футболу. Переможцем якого вийшла команда «Сім», яка показала найкращий результат.
З цікавістю спостерігали мешканці нашого рідного міста за «божевільними», що роздягались посеред міста та фотографувались у нижній білизні біля центрального фонтана – це були учасники «Квесту».
Чи то через незрозумілість законів чи через те, що учасники “Студентської республіки” не всі були сильними і могли вести свою боротьбу на рівні, у когось «зривалися» нерви, що й вилилося у страйк. Мітингуючі вимагали змін, певних пільг, полегшення умов реєстрацій та діяльності підприємств тощо. Гамір зростав, в рух ішли всі можливі засоби, що створювали шум, лише щоб влада звернула увагу на своїх звичайних мешканців. Тиск зростав, що буде за кілька хвилин ніхто не знав, тож екстреним засіданням, Кабінет Міністрів вирішив піти на поступки, та частково прийняти вимоги страйкарів.
Сонце заходило вже за обрій, в державі ситуація стабілізувалася, кульгала тільки економіка через, збоїв виробництва в Республіці в наслідок мітингу почалась інфляція. Але ніщо не могло завадити усім розважатись, спостерігаючи мужні тіла конкурсантів, що брали участь в конкурсі «Містер Студентська республіка». Тож як і після ночі приходить день, так і після негативу – позитив. На завершення відбулася грандіозна битва ді-джеїв, де вони показали свої вміння у творіння прекрасного – музики. А ті, хто цікавиться політикою і не бачить себе без неї, творили своє майбутнє, чи краще сказати робили крок до нього, створюючи демократичні рушії – партії та блоки.
День 2Сонце й спека – початок нового дня. Неділя – очікування. Що буде далі? Усі команди готувалися до нових випробувань, що чекали їх попереду. Почався день з ночі, коли гравці «Мафії» завершували, нічну гру. На вулиці залишилися найміцніші, хтось о 8 ранку навіть не лягав спати, інші вирішили навіть не йти у свій намет зробивши найближчу лавочку своїм ліжком, лише дещо здивовані міліціонери, проходили вздовж нашого наметового містечка і запитували: «діти, а нащо вам це потрібно?». Сонце все більше набирало сили.
Тож довго не чекаючи поки усі прокинуться, частина активістів почала організовувати агітаційні листівки, хтось допомагав міністрам, інші Центральній виборчій комісії.
12.00 початок агітації, вздовж сцени висять повітряні, різнобарвні кульки, плакати з написами партій: «Креведко» та «Ціль». Листівки розповсюджують серед звичайних перехожих, намагаючись завоювати голос кожного. Але як довго це триватиме, ніхто не знав, оскільки вже в післяобідній час небо захмарилось, і почалася літня злива.
Похмурий настрій, що з’явився у ту мить, розвіявся тоді, коли почали на сцену виходити наші красуні. Присутні не звертали увагу на дощ, що лив їм на голову, оскільки отримували задоволення милуючись чарівними дівчатами. Кожна з яких була особливою по своєму, з притаманними лише їй, а не комусь рисами. Та, яка мала найбільшу підтримку серед усіх глядачів, стала не лише Міс глядацьких симпатій, але й «Першою леді». Тож, на фіналі “Студентської республіки-2008” у Криму наше місто представлятиме Софія Панчук.
У повітрі і надалі віяло змаганнями, завершився конкурс краси, розпочалися вибори нового магістрату та мера. На сцені почався рух. Хтось здивовано спостерігав, інші планували покинути нашу територію, але вмить розпочалося свято гумору, оскільки на сцені появилися команди КВК Лісотехнічного університету та ЛНУ ім.І.Франка. На зміну жартам, для фанатів музики, розпочалася битва ді-джеїв. Частина партії «Ціль» вже святкувала свою перемогу, хоча остаточні результати не було ще оголошено. У всіх цих подіях не брали участь лише ті, хто хотів перемогти в «Мафії». В їхніх очах горіли іскорки, вони не звертали увагу ні на кого.
Перемогу в результаті виборів здобула партія “Ціль”, а студентським мером обрано представницю НУ “Львівська політехніка” Лущак Надію.
Закриття “Студентської республіки-2008” у Львові відбулося у піднесеному настрої, нагороджуючи усіх переможців суб-фестивалів грамотами та подяками та оголошенням результатів виборів.