Site icon Студреспубліка

Студреспубліка: привіт із майбутнього

 

 
ЗиСР-ІІ закінчилася, але ми не забули, що під час проведення Гри учасники встигли взяти участь у побудові не лише схем соціальної взаємодії, а й власного майбутнього. Пропонуємо почитати найцікавіші уривки "репортажів", родом з… 2030 року. Автори — учасники "Зимової Студреспубліки-ІІ" на Верховині Валерій Краснов (м. Харків), Ольга Тертична (Київська обл.) і Володимир Логвиненко (м. Миколаїв).
 
"2010 год убедил меня не эмигрировать и посвятить себя развитию Украины. Много с тех пор поменялось. Сегодня я, проснувшись, в очередной раз понял, что счастлив и горд за Украину.
 
Слов было много. Тогда, в 2010 году на второй ЗиСР меня убедили, что уже через несколько лет Украина станет ведущим государством в мире. И я не эмигрировал.
 
Проводил ОДИ сначала в Харькове, а потом и по всему миру, и участие в моих играх стало задавать хороший тон в обществе. Наши тренинги с паном Тарасом прошел каждый уважающий себя украинец.
 
Сейчас я горд, что был одним из первых, кто начал внедрять сетевые технологии в Украине".
 
Краснов Валерій
 
"Згідно соціологічного опитування Україна посідає перше місце за кількістю щасливих людей, тоді як десять років тому не входила і в десятку. Це стало можливим завдяки революціії в політичній системі у 2020 році, коли до влади прийшла партія нового типу. І з того моменту діє правило: “Держава для людей, а не люди для держави”.
 
Тертична Ольга
 
"У 2010 році я вперше потрапив до цієї організації, і з того часу був учасником та організатором більш ніж 300 студреспубліканських проектів. 2014-го я вступив до Колумбійського університету та заснував американський осередок організації, переважно для російсько- та україномовної діаспори за мережевими методами. За підтримки уряду США мені та моїм колегам вдалося налагодити ефективну систему міжнародного обміну студреспубліканцями та проходження ними навчальних програм. У 2025 році ми створили фонд, метою якого є підтримка талановитої молоді в Україні. Студреспубліка стала моєю другою родиною, моїм другим студреспубліканським домом."
 
Логвиненко Володимир