Site icon Студреспубліка

Що нас чекає… Плануємо?

19 жовтня 2010 року в Хмельницькому національному університеті пройшов тренінг з  «Молодіжного планування», який проводила Студентська рада та Вільна студентська профспілка даного вишу за підтримки Херсонського ОО ВМГО «Студентська республіка». Тренінг проводив голова осередку Микола Атаманюк.

Даних захід пройшов,  як серія тренінгів для всеукраїнських бізнес-проектів у яких хмельницьке студентство бере активну участь. Основні враження про захід залишилися позитивні. Студентство обговорювало важливі моменти планування, ділилося на команди для обговорення короткострокової перспективи розвитку себе та компанії. Все це проходило у дружній атмосфері.

Усім було дано завдання, написати невеликий текст, як вони себе уявляють через 10 років (довгострокова планування), з їхнього дозволу частину тексту публікую зі збереженням анонімності:

«Через два роки я планую відвідати Штати та програти там певний час аби «підтягнути» свій рівень англійської. Ну, якщо не одружуюсь, то можливо засную підприємство, яке буде постачати гречку до Європи, зокрема в Болгарію та до Еквадору. Згодом почну там її вирощувати (якщо буде попит). Шлюб. Рутина. Пенсія. «Здрастуй, Боже!!!»

«Через 10 років я бачу себе успішною жінкою, яка керує власним підприємством і має дуже дорогий автомобіль. Все матеріальне можна купити, а ось почуття – це безцінне і ніякі мільйони не замінять його…» 

«…Ось на наступний день після випускного, мені телефонують з обласної адміністрації і пропонують посаду голови відділу зв’язків та транскордонного співробітництва Хмельницької області. А ось приходить неділя і поруч стоїть людина з якою ми беремо шлюб… Ось у нас вже діти і ми щасливі».

«У 23 роки я планую знайти роботу. До 25 років стабільний заробіток середнього рівня. 26-27 років — планую йти вгору. 28 роки – якщо буду на горі, одружусь. 29 роки – завести дітей і почати реалізовувати себе в них. 31 рік – я накоплю грошей і відкрию свій бізнес. 31-33 роки – розвиток бізнесу та виховання дітей». 

«Після закінчення університету я влаштуюсь на роботу. Враховуючи українські реалії це може бути не перспективна робота на один рік для отримання певного досвіду. Далі у професійному житті планую влаштуватися на перспективну міжнародну компанію. Хотілося б займати посаду менеджера з персоналу, оскільки люблю спілкуватися з людьми. Вирішувати їхні проблеми як робітника. Від ефективного персоналу залежить діяльність компанії в цілому. У цей час через 4-5 років планую мати свою сімю, дітей. За десять років буду мати 2 дітей, я буду генеральним директором філії міжнародної компанії». 

Ось такі думки молоді… Матеріал для роздумів!