Цього року Студреспубліка знову створювалась ентузіастами з оргкомітету в умовах, традиційних для молоді, щосекундних змін. Велика шана кожному куратору суб-фестивалів, кожному члену оргкомітету, кожному вболівальнику, хто побачив якийсь «бок», не базікаючи просто підійшов і допоміг це владнати. З огляду на мою «парафію» більше зупинюсь на Стратегічній грі.
Можливо дехто з учасників очікував стандартну гру з логікою розрахунків «математика 3 кл.», а дехто волів би займатися тільки виборами та революціями. Особисто мені запам’яталися гравці, які довго заздалегідь вчитувалися у доволі нуднуваті тексти великих мислителів всіх часів і батьків-засновників оргдіяльнісної методології, аби приїхати і «порвати» всіх своїм всезнаючим мозком. Насправді амбіції (адекватні) рухають світ.
Так чи інакше ігротехнічна група понад два місяці напередодні Гри готувала прості і очевидні речі – молодіжну модель нашої з вами держави.
Цивілізаційний вибір є безумовно важливою темою довгих дискусій, але ж, друзі, ОДГ було розраховано на практико-орієнтованих людей. Слід відділяти зерно від полови. Тема або «проблемне питання» завжди є оболонкою, в той час як основна мета – розвиток мислення кожного гравця. А відтак риторичне питання: хто і як визначає перемогу в цій грі? Чи може хтось із поважних експертів замість тебе самого зафіксувати твої внутрішньо черепні зміни? Кожен грає, у першу чергу, із власною головою.
Стосовно політичної гри. Відбулося моделювання сучасного суспільства і відносин в ньому. Були і олігархи-експерти з карманами ігрових грошей, були політичні гравці різного ступеню активності, був і минулорічний Президент, який підписував укази.
Окремо про кулуарні баталії. Можливо не всі помітили, але якимось дивним чином на 3-й день 80% ігрових грошей в обхід економічної гри опинилось у гравців одного регіону. Одночасно реєстраційний внесок за партію становив 100 ндлмчиків, за список – 500, а за кандидата з тією ж метою вимагалося 4 тис. ндлмчиків. Якщо б на Студреспубліці передбачався Суд – діючий Президент-2010 та єдиний зареєстрований кандидат (обидва з одного регіону) могли б змоделювати реальну справу над політиками на кшталт тієї, що її наразі розглядає Печерський суд в «Країні У».
Виважений підхід до ситуації голови ЦВК О. Чорного допоміг уникнути «кривавих сутичок» між республіканцями. Так, команда 2-го зареєстрованого кандидата зуміла домовитись з іншими регіонами та зібрати шукані кошти. Чи є дивним, що саме за Андрія Кравця віддали голоси втричі більше республіканців, ніж за його опонента (в умовах рівної чисельності їх команд)?
Зрозуміло, що за наявності лише одного кандидата вибори було б скасовано, а замість Президента-2011 ми б отримали аншлаг у шпиталі. Дійсно були певні порушення регламенту ігротехніками (продовжено час на реєстрацію), та виключно з метою ліквідувати монополію і запобігти ще більшій кризі. Особисто я закликаю ображених формалістів переглянути своє бачення політики на Студреспубліці, відрефлексувати свої дії та відпустити цьогорічну Гру, бо реваншів не буде. Наступного року будуть нові люди, новий час, нова гра. В наших силах наповнити своє власне життя чимось дійсно вартим уваги та змінити світ на краще.
