Тисячі людей на Майдані Незалежності в Києві, ще більше відгуків в Інтернеті, коментарі на телебаченні та в пресі. Причиною такого ажіотажу став не надто популярний серед населення нещодавно ухвалений Верховною Радою Податковий кодекс. Як на таку суспільну інновацію відреагувала молодь і чи зачепили ці питання сучасних студентів? Серед інших — коментар Лідера Студреспубліки Павла Вікнянського.
А де собака зарита?
При підготовці матеріалу ми зіштовхнулися із черговою проблемою: чимало людей, навіть ті, котрі вийшли на мітинг, не до кінця з’ясували, в чому головна проблема такого «непідходящого» Податкового кодексу. Тому для тих, хто хоче бути не тільки в курсі подій, але й розуміти, де собака зарита, пропонуємо офіційний текст документа.
Згідно з рейтингом Світового банку, чинна податкова системи України є третьою з-поміж найгірших у світі. Через її заплутаність, високий рівень податків та усталену корупцію багато громадян воліють давати хабарі податковій інспекції – і тому такі потрібні надходження оминають державну скарбницю. Експерти вважають, що для виведення національної економіки з тіні не обійтися без реформ. Відтак, необхідність змін була не лише «задекларованою» необхідністю, а нагальним питанням.
По-перше, із змінами в Податковому кодексі змінюються і «правила гри» (як для малого та середнього, так і великого бізнесу). Учасники акції, що приїхали до Києва, звернули в першу чергу увагу на те, що після прийняття проекту Податкового кодексу з 1 січня 2011 року спрощена система для юридичних осіб скасовується взагалі, а для фізичних осіб-підприємців єдиний податок зросте. Крім того (черпаємо інформацію з офіційного документа), скасовується можливість роботи на єдиному податку для таких видів діяльності, як реклама, операції з нерухомості, оптова торгівля, Інтернет-магазини, торгівля дорогоцінними металами, охоронна діяльність, юридичні і аудиторські послуги, декілька видів роздрібної торгівлі тощо.
По-друге, визначимо, якою є доля спрощеної системи оподаткування в Податковому кодексі. З цього ж таки нового Податкового кодексу: «спрощенцями» вважаються підприємці з річним обсягом доходу до 600 тис гривень (при роботі з касовими апаратами) і 300 тис грн (без касових апаратів). Кількість найманих працівників не має перевищувати 4 особи (8 осіб — для ресторанного господарства).
Ставки податків для спрощенців встановлюються місцевою владою: у населених пунктах з населенням до 150 тис осіб — від 20 до 200 гривень, від 150 тис до 500 тис осіб — від 20 до 400 гривень, більше 500 тис осіб — від 20 до 600 гривень.
Доходи фізосіб-підприємців понад встановлену межу обкладатимуться податком за ставкою 15%.
За новими правилами, якщо їх підпише Президент, спрощена система оподаткування не поширюватиметься на 25 видів діяльності.
Експертні думки: одне поле, різні позиції
Таку «спрощену» систему, що запропонована в новому Податковому кодексі, чимало підприємців не підтримують. Як повідомляє Урядовий портал, під час українсько-бельгійського бізнес-форуму прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що уряд готовий до переговорів зі спрощенцями щодо Податкового кодексу. «Ми знаємо, що існують претензії і заперечення ряду представників бізнесу, які працюють на спрощеному оподаткуванні, і мають під собою підстави. Ми готові до конструктивного діалогу, і я думаю, що ми абсолютно всі питання усунемо в найближчому майбутньому», — зазначив голова уряду.
Протилежну думку щодо «спрощенців» висловлює екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. Він вважає, що у спрощеній системі є проблеми, що потребують негайного вирішення. «Але мені самому важко зрозуміти, чому «спрощенцям» треба «закручувати гайки», а великому бізнесу можна дозволяти не платити податки», – сказав Віктор Пинзеник в інтерв’ю «Газете по-киевски».
По-третє, з нового Податкового кодексу забрали таке болюче для багатьох українців, зокрема і молоді, питання секонд-хенду.
«Щодо секонд-хенду, ми залишаємо «за вагою», тобто за кілограмами, і викреслюємо цю норму з податкового законодавства, оскільки вона взагалі не стосується Податкового кодексу. Буде окремий закон, який буде розглядатися окремо», – зазначив під час брифінгу у Верховній Раді голова Комітету з питань митної та податкової політики Віталій Хомутиннік. Депутат наголосив, що наразі «спрощенцям» надана можливість торгувати секонд-хендом, так само,як і іншим товаром.
Відповідаючи на запитання ІА «Світ освіт» стосовно цього рішення, молодь вбачала в цьому лише позитив, оскільки чимало студентів надає перевагу недорогому одягу, привезеному з закордону.
Аби не перевантажувати читачів інформацією про Податковий кодекс, пропонуємо почути думки молодої генерації. Молодь, як і більша частина суспільства, ще остаточно не визначилася, погано це чи добре. Однак сказати, що залишилася осторонь таких суспільних процесів – теж не можна.
Єлизавета Щепетильникова, член Громадянської кампанії «Молодіжна варта»:
«Так, молодь не задоволена тим, що відбувається. У першу чергу це стосується невиконання тих обіцянок, які давали нам політики перед виборами. Ми ж пригадуємо обіцянки сприяти розвитку малого та середнього бізнесу – а це саме і є молодіжний бізнес. Податковий кодекс ускладнює цю роботу. Наразі працювати за ним важко, і, що найгірше, незрозуміло. Хоча погоджуюся, що є багато позитивних змін, адже Україна давно вже чекала на реформи».
Віталій Кіндзерський, голова Студентського парламенту Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича:
«Звичайно, що студенти реагують на такі важливі суспільні події. Їхні батьки працюють в бізнесі, вони планують займатися підприємницькою діяльністю. Зрештою, це питання, яке вирішує долю країни. Тому бути байдужим у такому випадку не можна. Хоча говорити, якою великою буде користь від молоді, не варто. Для цього є професіонали. Якби це були суто студентські проблеми, ви знаєте, як би молодь відреагувала. А наразі студентство придивляється до того, що робиться і між собою обговорює важливі рішення. Молодь повинна думати про перспективу для країни».
Павло Вікнянський, громадський активіст, підприємець, Лідер ВМГО «Студентська республіка»:
Повний текст статті читайте тут