23 червня у Києві за участі організаторів Студреспубліки різних років (переважно киян) відбулося цікаве та бурхливе засідання круглого столу на тему «Студентська республіка» — проект кількох поколінь молоді». Наводимо найбільш цікаві думки, які пролунали.
Павло Вікнянський, Лідер Студреспубліки, 
«Студреспубліка — це феномен, що розбудовує державу, в якій живуть люди, для котрих Україна є найбільшою цінністю. На даний момент Студреспубліка уже переросла “шортики” молодіжної організації. Про це говорить хоча б рівень проблематики, яка нами піднімається, проведений “Новий старт”, розроблена Стратегія-2050 для України і те, що ми стали широкою мережею, залучивши тепер і поважних експертів, і виші.
Останній конкурс проектів у Мінсім’ямолодьспорті показав, що Студреспубліка є громадським проектом номер один у державі. Студреспубліка “захопила” всю країну, ба більше — незабаром вона відбудеться уже і в Білорусі. Студреспубліка зараз перетворює Україну, і від нас залежить, яким саме майданчиком для перетворення і спілкування нової еліти України вона стане».
Людмила Супрун, голова правління Українського фонду миру, політик, багаторічний партнер:
«Студреспубліка – єдиний в країні майданчик для стратегічного моделювання. Зараз стоїть питання: як перевести потенціал і запал Студреспубліки щодо того, що робити для країни в реалі? Студреспубліканці, навіть якщо вони підтримували якусь конкретну партію, ніколи не намагалися залучити туди інших, вони в рамках проекту створювали свої ігрові партії — і це був чистий креатив. Це було відображенням системи абсолютно вільного вибору».
Богдан Назаренко, начальник відділу у справах сім»ї, молоді та спорту Дарницької РДА м. Києва, один із фундаторів проекту:
«Потрібно визначити нові вершини. Гарна ініціатива — залучення інших молодіжних організацій, вихід за межі студентського кола. 12 років — завершений природній цикл, і тому всім треба консолідуватися, аби напрацьовані ідеї мали продовження.
Свого часу треба було показати себе власними справами, і цією справою стала Студреспубліка. Полігон ідей, основа — лідери молодіжні, лідери студентського самоврядування. Площадка, де можна розвиватися і будувати своє майбутнє, будувати взаємовідносини на основі реальної демократії».
В’ячеслав Богуславський, член Стратегічної групи з підготовки Стратегії-2050 для України, «свіжий» студреспубліканець:
«У Студреспубліки відкриті двері. Проект, в якому в ігровій формі є можливість обговорити всі проблеми України — це унікально. Тут головне — ідеї та абсолютна відкритість. Це супермайданчик, який може об`єднати кращі уми України. Створена стратегічна група, яка розробляє проект, створений під час “Нового старту”. Треба підбити підсумок и довести всім, що у нас є один план — Україна, в якій ми хотіли б жити.
Якщо громадська організація переростає в щось більше – це нормально і природно. Вважаю, що в рамках фінальної серпневої республіки нам необхідно максимально посилитися і спробувати реалізувати наші основні завдання, щоб нарешті перейти до дій.
Фішка Студреспубліки — те, що вона дзеркально відображає все те, що відбувається в Україні, це треба берегти. Якщо раптом в Студреспубліку почнуть втягуватися існуючі партії, Студреспубліка нічим більше не відрізнятиметься від інших.
Наша перевага — це молодь, адже інколи в наших учасників виникають такі ідеї, що дивуєшся: як вони взагалі могли з’явитися?! І найдорожче, що ми зараз маємо — також це молодь, яка вболіває за свою країну. Багато хто приходить розважитися, безперечно. Але Студреспубліка — спільне мистецтво, яке дає можливість людям проявити себе. Навіть ті, хто приїжджає на “Нічну тусу” Студреспубліки, не зможуть не захопитися».
Володимир Крутько, голова всеукраїнського оргкомітету Студреспубліки (2004-2006рр.), співавтор ідеї фіналу Студреспубліки в Криму:
«Студреспубліка з самого початку намагалася бути вірною своїм завданням. Зараз нам потрібно дивитися в майбутнє. І головне тут — спільна діяльність, діалог між усіма, хто колись мав відношення до Студреспубліки і хто задіяний зараз».