НОВИНИ
РЕГІОНИ
АР Крим
Вінниця
Волинь
Дніпропетровськ
Донецьк
Закарпаття
Запоріжжя
Івано-Франківськ
Київська обл.
Кіровоград
Луганськ
Львів
Миколаїв
Одеса
Полтава
Рівне
Суми
Тернопіль
Харкiв
Херсон
Хмельницький
Черкаси
Чернівці
Чернігів
м. Cевастополь
м. Київ
Світ
Білорусь
КАТЕГОРІЇ
всі теми
Новини Cтудреспубліки
Новини НДЛМ
Новини ВМГО
Аналітика
 
НОВИНИ
17-06-2016 / Новини ВМГО "Студентська республіка" /  Україна

Щоб вирватися з «зачарованого кола» помилок, українці повинні відповісти на неприємні питання

Необхідність потужної громадянської просвіти в Україні є дуже Дмитрієв Іван із Миколаєваважливою. Саме тому, Студреспубліка робить важливий внесок у розбудову громадянського суспільства. І вже традиційно 11-12 червня 2016р. на базі Полтавської державної аграрної академії, яка найбільше на Полтавщині інтегрована у процес розвитку громад, проходив II Громадянський лекторій «Вільні громадяни – сильні громади – запорука ефективної держави». Участь брали активісти, журналісти, експерти з різних регіонів України [+ відео].

Спраглі до чесного діалогу та знань громадяни й експерти, здатні до компетентної, але відвертої розмови, зібралися для того, щоб обговорити важливі питання розбудови громадянського суспільства, місцевого самоврядування та децентралізації. З якими доповідями виступали, про що конкретно дискутували — ви зможете в деталях дізнатися з підсумкового матеріалу лекторію.

Модератор лекторію, лідер полтавських республіканців Олег Слизько звернувся до учасників із пропозицією дискутувати вільно, але водночас змістовно, конструктивно та відповідально, активніше критикувати позиції, так як лекторій, як і, власне, інші проекти Студреспубліки – це майданчик вільної дискусії.

Олександр Глазов, Павло Вікнянський, інші учасники ІІ Громадянського лекторію в ПолтавіПривітали учасників проректор ПДАА Анатолій Кочерга, який уже близько 15 років пов`язаний із проектами Студреспубліки, лідер республіканців України Павло Вікнянський, вказавши чому ми проводимо лекторій і чому саме в Полтаві, а також Герой України, голова спостережної ради ТОВ «Агрофірма «Маяк» Тетяна Корост, яка розділяє погляди інноваційного розвитку громад і всіляко підтримує громадянські ініціативи, особливо ті, в яких активну участь бере молодь.

Серед учасників – громадянські активісти та молоді політики, передусім республіканці з Полтави, Києва та Київської області, Чернігова, Дніпра, Миколаєва, представники органів державної влади і місцевого самоврядування, зокрема наймолодший депутат Полтавської міської ради Олександр Глазов, керівник соціологічної компанії SocioStream AG Олена Бояркіна, голова Полтавської районної ради Оксана Гончаренко разом із одним із найбільш активних депутатів Дмитром Тарасовим, науковці, журналісти, підприємці, блогери й активні студенти.

Креативний клас – могильник олігархії!

IMG_6585Початок дискусії звичайно ж був за лідером республіканців України Павлом Вікнянським. Для того, щоб вирватися з «зачарованого кола» помилок, треба чесно і сміливо задати самим собі, українцям, дуже неприємні питання». Про те, хто ми такі? Що таке Україна? Навіщо вона існує у світі? Що ми будуємо? А чи будуємо?.. Чому Україна найбагатша в Європі, а ми – найбідніші? Чому ми воюємо? Хто здав Крим і Донбас? Кому все це вигідно? Куди поділася спрага до знань? Як врятувати країну? Про це – і говорили далі.

Цикл доповідей розпочав Микола Сенченко, д.т.н., професор, директор Книжкової палати України, який, як він виразився, «належить до клану ревізіоністів історії». Під час лекції «Якісні Сенченко на лекторіїзовнішньоекономічні відносини України та вплив громадян і громад на них» розкритикував стосунки України з МВФ, презентував власну позицію щодо того, які вигоди можна отримати від емісії коштів при реалізації проектів, які не залежать від зовнішнього ринку, передусім інфраструктурних. Ми так погано живемо, на думку професора, тому, що в нас немає грошей, але їх емісія залежить не від нас, а від зовнішніх сил. Завершили обговорення пафосно: «Креативний клас – могильник олігархії!»

На шляху до вільних громад? Хаос і деякі успіхи т.зв. децентралізації

Далі був круглий стіл «Чому буксує т.зв. децентралізація, а держава реально не вбачає в громадах інноваційний чинник?». Олег Слизько розпочав із власних спостережень впровадження реформи: перший крок влада продумала дуже добре, а от кожен наступний практично нікчемний, адже у процесі підготовки не використовувалося стратегування і не залучалися передові інтелектуали. Депутат міськради, голова Студентської ради м. Полтава Олександр Глазов говорив про надзвичайно низький рівень активності в суспільстві, а Тетяна Корост у продовження – про зацікавленість у праці, критично говорила про хід децентралізації, про неправильні підходи влади, порівняно з тими часами, коли сама була депутатом обласної ради.

Учасники лекторію.

Голова ГО «Відродження Полтави» Ігор Головатий наголосив, що у питанні децентралізації практично постійно «в колеса ставлять палки» і у кожної з «палок» є своє ім`я. Олександр Калініченко, доцент кафедри економіки Аграрної академії, акцентував увагу на тому, що сільські ради Полтавської області особливо не зацікавлені в розвитку і навіть, коли пропонується допомога фахівців академії, які мають значний досвід.

Ірина Дудка, голова ГО «Інститут розвитку територіальних громад Полтавщини», навпаки, абсолютно з позитивної точки зору охарактеризувала процес децентралізації на Полтавщині й показала своє захоплення новоствореними т.зв. об’єднаними громадами, що робота пожвавилася, коли вони отримали повноваження. Її підтримала Ірина Балибіна, депутат Полтавської облради VI скликання, яка підкреслила, що вони командою офісу реформ об`їздили 800 громад і на власні очі бачили позитивну перспективу об`єднання, а також запропонувала наступний інтелектуальний захід для республіканців саме на території новоствореної об`єднаної громади, наприклад, Білоцерківської.

Наприкінці круглого столу слово мала заслужена вчителька Учасники лекторію.України Тетяна Захарова, голова товариства «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка у м. Сімферополі, яка раніше там працювала. Тетяна Миколаївна розповіла про всеукраїнський дитячий проект «Змагаймося за нове життя» і наголосила на важливості розвитку творчих і освітніх модернізаційних чинників у державі. Загалом, круглий стіл показав густоту абсолютно різних думок, позицій, бачень, застережень і викликів, критикували і перегини т.зв. декомунізації. Це ще раз підтверджує, що реформа відбувається хаотично.

І знову, другий рік поспіль у рамках Громадянських лекторіїв, просто заставив нас подивитися абсолютно з іншої сторони на роботу з громадами та децентралізацію відомий філософ, друг Сергій Дацюк.Студреспубліки Сергій Дацюк своєю скайп-доповіддю «Громади як спроба вийти з владного свавілля». Найголовніша проблема – це набуття суб`єктності громад. Але суб`єктність – це процеси, а не людина, не група людей і не юридична особа. На сьогоднішній день є протистояння між державною владою і громадами. В Україні ще не визначились, яким терміном потрібно назвати «самоуправління» — це з позиції громад, чи «децентралізація» — з позиції держави. Громада вважає, що уже має повноваження, але держава ще їх не передала. Справжній збір суб`єктності громад проводиться через стратегування. Робить це вузька група інтелектуалів – таких собі громадських діячів зі специфічною харизмою, що забезпечує їхню можливість посередництва з суспільством. Важливо, що горизонт втілення чистих ідей може охоплювати десятки і сотні років.  І тільки через роки після реалізації стратегії можна, повертаючись назад, подивитись, була суб`єктність чи ні.

Щодо того, чому зараз навіть екзистенційні виклики перестали виконувати роль мобілізації суспільства, то Дацюк це пов’язує з наявністю в наші часи дуже багатьох захисних механізмів, які не дають «піднятися».

Експерт-полтавчанин Калініченко

Шукаємо майбутнє і надалі – це краще, ніж війна з минулим

Завершував І день лекторію доповіддю «Психіка і духовність – фундамент внутрішньої свободи громадянина» священик, психолог о. Антоній Рудий. Дуже багато різних варіантів визначення слова «свобода» пролунало в аудиторії: їх можна розділити на 2 великі групи – більш егоїстичні, зосереджені на самості людини; та ті, що бачать умовою справжньої свободи наявність і прийняття Іншого. Особливу увагу о. Антоній приділив духовності, навколо чого виникла жвава дискусія.

ІІ день лекторію розпочався з доповіді правозахисника, представника Уповноваженого Михайло Чаплига.Верховної Ради України з прав людини Михайла Чаплиги «Майбутнє України: тріумф містечковості чи революція світогляду». Одним із основних недоліків, що влади, що громадян, є слабко розвинутий кругозір, що не дозволяє повноцінно і комплексно бачити те, що відбувається навколо, і мислити наперед. А освіта – інструмент, без якого не можна розширити цей кругозір. На запитання Михайла до аудиторії: «Про що ви мрієте?», більшість відповідей стосувалися сім`ї, облаштування особистого життя, а не про великі досягнення, наукові відкриття чи власний внесок у розвиток держави та суспільства, як це було ще декілька десятків років тому. «Безпечно, вигідно, комфортно і гідно» — 4 показники життя для українських громадян, які пропонує Чаплига. 

Андрій Мішин, експерт зі столиціНаступним мав доповідь Андрій Мішин, виконавчий директор фонду «Відкрита політика», експерт фіналів Студреспубліки-2012 і —2013, який презентував теорію менеджирінгу громад авторства видатного американського громадського діяча та соціального теоретика, автора класичної праці «Правила для радикалів» Пола Давида Алінсьского. Згідно цієї теорії першим менеджером громади був… Ісус Христос. Саме менеджмент громад Мішин пропонує застосовувати під час реформ у рамках досягнення головної цілі – влади народу. В чому актуальність доробку Алінського саме зараз? Він чудово підходить до теперішніх постмодерністських часів, які часто не потребують жорсткого управління, а треба бути винахідливим в інструментах активізації громад, кожен раз шукати нові стимули, а ще… це просто весело.

Олег Лебединський.Надзвичайно цікавою і такою, що прямо «пробиває» свідомість, особливо на фоні всезагальної пропаганди була лекція відомого краєзнавця, автора проекту «Полтава 3D» Олега Лебединського на тему: «Чому не може бути вільного громадянина вільного міста, коли травмована історична пам’ять?». У контексті сьогоднішньої т.зв. декомунізації дослідник намагався донести до слухачів наслідки «історичних злочинів», коли переписується історія, руйнуються пам`ятники, постійно перейменовуються вулиці. Безліч прикладів світової практики цивілізованих країн, коли до сьогоднішнього дня пам`ятники Марксу або Наполеону нормально стоять, але Україна, напевне, не відноситься до справжніх демократичних країн із високими цінностями. Наприклад, думка щодо перейменування вулиці Комсомольської у Полтаві була така: «Стрітенською вулицю можна було називати хоча б тоді, коли там відбудували б Стрітенську церкву, власне, чому вона раніше так і була названа». Вихід, на думку науковця, у новій парадигмі розвитку країни, яка буде об’єднувати, а не розділяти.

Завершальну лекцію по скайпу прочитав політолог, експерт Студреспубліки Андрій Окара на тему: «Інноваційна модернізація як умова виживання й розвитку України в умовах контрреволюції». Доповідач звернувся з відкритим запитом необхідності світобудівних проектів і пошуку місця України в них. У добу, коли закінчується модерність, а особливо під час просування певними силами в суспільстві деіндустріалізації, надзвичайно важливо для України розвивати промисловість. Але відповіді на те, що робити, наприклад, з промисловістю Донбасу, чи відновлювати її, чи не треба, чи може зосередитись на найбільш перспективних і прибуткових напрямках, поки що немає. Більше того, на думку інтелектуала, можлива втрата державності, як такої… Проте надмодерн, який наступає, має зняти протиріччя божественної та людської реальностей.

о. Антоній.Тетяна Коростаргарита Токар і Олександр Єжов

 

 

ывавава

З висновків. Суспільна енергія, на жаль, сьогодні спрямована на трендові речі, які диктує пропаганда, справжня модернізація практично нікому не потрібна, сценаріїв розвитку України у тих, хто має можливість дійсно впливати на ситуацію, немає. Але це зовсім не новина для республіканського руху. Незважаючи ні на що, ми продовжуємо працювати, опираючись на жагу до модернізації і власний досвід, молодіжний запал республіканців і на потужність провідних інтелектуалів.

Лекторій у Полтаві

Полтавська Студреспубліка щиро дякує всім, хто допомагав у проведенні лекторію, а саме лідеру республіканців України Павлу Вікнянському та команді Студреспубліки, ректору Полтавської державної аграрної академії Валентині Аранчій, усім експертам-доповідачам й учасникам лекторію, голові Благодійного фонду «Любов до дітей» Маргариті Токар, директору телеканалу ІРТ Ігорю Кужику, проректору ПДАА Анатолію Кочерзі, директору Навчально-наукового інституту економіки і бізнесу ПДАА Олександру Галичу, ОДТРК «Лтава» і команді незалежного інформаційного каналу ШУМ.TV.

Про І Громадянський лекторій у Полтаві (2015р.)






Автор: Олег Слизько

 
Рейтинг@Mail.ru