Site icon Студреспубліка

Знання, розкидані на піску: cемінари та тренінги на Студентській Республіці – 2007

Цього року на мультифестивалі „Студентська республіка – 2007” організатори запропонували таку кількість подій та субфестивалів, що багато учасників просто розгубились і, врешті, відпочивали на морі чи пили пиво, в цей час виношуючи в голові питання: „А коли вибори?”. Виявляється, найкраще, що вміє робити українська молодь – це брати участь у виборчих перегонах. При цьому не в ролі кандидата на перемогу, а простим електоратом. Країна У настільки атрофувала громадянську свідомість постійними виборами, що їх відсутність стала сюрпризом, який вибив із шаблонної поведінки половину учасників цьогорічної Республіки.

Звільнитись від стереотипів поведінки та думок, почати самостійно думати і приймати рішення – це були основні завдання мультифестивалю.

Як альтернатива виборам, пиву та пляжу громадянам Студреспубліки було запропоновано насичену та цікаву програму семінарів та тренінгів, розрахованих на три дні фестивалю. Серед тренерів, що взяли участь у програмі були: Олександра Романцова, Олексій Кляшторний, Руслан Синельников, Олександр Солонтай, Лідія Замараєва, Анатолій Стоцький. Зазначимо, що усі тренери працювали на волонтерських засадах, за що їм і висловлюємо щиру подяку. І щиро жалкуємо з приводу відсутності на фестивалі Сергія Шахова, Олександра Бланка та Альони Сибірякової.

Основним завданням програми семінарів та тренінгів було запропонувати молоді безкоштовні якісні знання від лідерів думок та людей із великим досвідом у різноманітних сферах.  Як виявилось, слово „халява” у молоді асоціюється із матеріальними речами і аж ніяк не зі знаннями. Хоча в світі бізнесу вже давно говорять про знання як капітал, молодь не усвідомлює, що амбіції повинні мати „залізобетонний” ґрунт. Як результат, відвідуваність семінарів була низькою, попри широту інформаційних каналів (буклети, оголошення (усні та письмові), газети, безпосереднє запрошення).

Серед семінарів, що мали найбільшу відвідуваність були наступні:

Серед семінарів, що найбільш „зацепили”, варто відмітити наступні:

В процесі підготовки до кожного семінару, було зрозуміло, що їх цільовою аудиторією були саме ті люди, які цілими днями працювали над Конституцією Студентської Республіки (мова йде про членів магістратів та мерів). Я веду до того, що прагнуть знань і готові їх використовувати в дії саме ті кілька лідерів, які представляли кожен регіон. Можливо, відсутність конкуренції за лідерство і створює такий низький попит на знання, що в майбутньому стануть домінантою. У підтримку вищесказаного наведу факт: навіть тоді, коли магістрату та мерам було запропоновано не гнатись за умовними посадами та статусами, багато лідерів саботували процес миследіяльності з приводу створення нової „ідеальної” Конституції „для себе”, позиції громадянина в країні та його ролі. В студентів вже повинно пройти дитинство, де засторога „Не чіпай – обпечешся” перевірялась на власному досвіді, а виявляється, вони продовжують ламати чолом стіни, не знаючи, що у стін є двері, ключем до яких є знання.

Щодо можливості проведення семінарів, тренінгів в рамках судреспубліки в майбутньому маю великі сумніви. Знання повинні бути нагородою для переможців та тих, хто їх прагне. Можливо, їх формат буде у вигляді обміну досвідом між ветеранами Студреспубліки та її “першачками”. Сподіваюсь, що в процесі підготовки до наступних Республік, ідеї та ініціативи нових студреспубліканців дадуть відповідь на питання: „Хто збиратиме знання, розкидані на піску?”

Такі песимістичні думки можливо перебільшені, однак, сподіваюсь, що вони будуть переходом від заклику „ДІЙ!” до „ДУМАЙ! А потім ДІЙ”.

„Студентська республіка-2007” була організована Народно-демократичною лігою молоді за підтримки Мінсім’їмолодьспорту, голови Севастопольської міськдержадміністрації Сергія Куніцина та голови Українського фонду миру Людмили Супрун. Програма семінарів і тренінгів відбулася за сприяння Державного інформаційно-ресурсного центру та ПП „Соната”.