Втримати від сповзання в авторитаризм

Філософ, президент Фонду якісної політики, експерт Студреспубліки Михайло Мінаков прочитав захоплюючу лекцію на семінарі Московської школи політичних досліджень (червень 2012) на тему: «Причини і наслідки «кольорових революцій» у пострадянському світі» [+ відео].

Шквал «кольорових революцій» з початку ХХI століття прокотився в Євразії із заходу на схід. Відкрили низку подій нового регіонального тренду серби.

— Сербія – «бульдозерна революція» 2000 року;

— Грузія – «революція троянд» 2003 року;

— Україна – «помаранчева революція» 2004 року;

— Киргизстан – «тюльпанова революція» 2005 року;

— Ліван – «кедрова революція» 2005 року;

— Кувейт – «блакитна революція» суфражисток 2005 року;

— Бірма – «шафранова революція» 2007 року;

— Іран – «фіолетова революція» 2009 року;

— Туніс – «жасминова революція» 2011 року;

— Арабська весна – 2011-2012 років;

— Росія – «березова революція» 2011-2012 років.

У своєму виступі Михайло Мінаков аналізує феномен, історичні рамки, виникнення поняття, основні ознаки, причини, естетику, прояв громадянського духу, ключові фактори виклику і результати 11 «кольорових революцій» як єдиного явища.

Загальні висновки лектора такі:

«кольорові революції» втримали на час від сповзання в авторитаризм, але не змінили соціально-економічної модель розвитку; загальна регіональна тенденція сповзання в авторитаризм потребує загальної відповіді громадянських суспільств і продемократичних рухів пострадянських країн.

Із усіма виступами під час роботи семінару ви можете ознайомитися на сайті Московської школи політичних досліджень.

Відео лекції (рус):