Влада наступає на студентів замість того, щоб зробити на них ставку

Вже облетіла всю країну нова «геніальна» ідея від урядовців – скасування звичних стипендій. Із таким листом до Міносвіти звернувся Мінфін. Студреспубліка одразу відреагувала, попередивши владу про небезпеку таких «реформ» і для народу, і для неї самої. До вашої уваги коментар лідера республіканців Павла Вікнянського на цей раз на радіо «Ера».

Стипендіальна система, як і вся сфера освіти, потребує модернізації, але влада має не дурити громадян, називаючи подальший демонтаж соціальних завоювань, реформами. Як називається, коли влада кожен раз каже про турботу про громадян — і все це закінчується радикальним скороченням витрат на соціальні потреби? При цьому, ми що, бачимо реальний рух вперед і покращення рівня життя? Громада має зробити все, щоб відстояти стипендії для широких верств студентів, а далі — вже боротися за збільшення стипендій для тих, хто гарно вчиться. Позицію 10 серпня 2016р. у прямому ефірі чітко відстоював Павло Вікнянський.

Хай олігархи та влада економію з себе почнуть, замість того, щоб лізти до кишені талановитого та соціально нужденного студента

Марина Фіалко: Ще до початку нашої розмови зазначу, що за соціологічними дослідженнями  11% студентів живуть на одну стипендію. Павле, що фактично означає цей лист? У разі, якщо рекомендації Мінфіну будуть враховані, то фактично з наступного навчального року бакалаври не отримуватимуть стипендій?

Павло Вікнянський: Хочеться застерегти владу від чергового необдуманого кроку, який може багато коштувати тому режимові, який нині існує в Україні. Давайте пригадаємо, що два попередні Майдани фактично сталися завдяки дуже активній позиції студентів. Тому треба бути обережним і розумним. І якби я перебував зараз у владних кабінетах, то думав би, яким чином зробити ставку на молодь і студентів, як їх залучити до державотворчого процесу України, як зробити, аби вони стали агентами розвитку України, робити на них ставку як на головний локомотив цього розвою, прогресу. На жаль, цього не робиться і вже котрий рік студентами намагаються маніпулювати у своїх бюрократичних іграх із приводу цих скорочень.

Для мене це взагалі малозрозуміла ситуація: чому постійно скорочують різні соціальні надбання, які залишаються в українців?! Таке враження, що головне завдання держави полягає в обслуговуванні олігархів, як бачимо, навіть безпекою вони не можуть нормально займатися, але при цьому скорочують і скорочують. Веде себе ця влада, як якийсь п’янделига, який усе виносить із дому, замість того, щоб іти і працювати, замість того, щоб заощаджувати на тому, що не потрібно робити: на корупції, на офшорах, як це робив і по-нормальному за це не покаявся міністр фінансів Данилюк, який багато розказує, що де треба скоротити. Хай із себе почнуть, а потім уже лізуть до кишені того, хто є талановитим, до відмінників-студентів, до тих, хто з небагатих родин, у т.ч. сільських родин, а таких дуже багато зараз у вишах.

Марина Фіалко: І вони не підпадають під ці пільги матеріальної допомоги?

Павло Вікнянський: Вони не підпадають під пільги соціально незабезпеченим, бо їх немає, в тому вигляді, в якому про них говорять. А по-друге, якщо нам розказують, що завтра їх такі, круті запровадять — друзі, давайте згадаємо субсидії і чим це все закінчилося.

Студенти сприймуть лише ті реформи стипендіальної системи, які будуть широко, за їхньої участі обговорені

Марина Фіалко: В деяких виданнях говорять, що ведеться обговорення запровадження 2-х стипендій: соціальної та академічної. Перша не може бути меншою від прожиткового мінімуму, а друга перш за все буде залежати від успішності в навчанні. Якщо саме таку функціональну роль в матеріальному забезпеченні студентів буде виконувати стипендія, то такі реформи сприймуться студентами?

Павло Вікнянський: Студентська спільнота сприйме тільки ті реформи, які будуть у відкритому режимі протягом певного часу широким колом студентів обговорені. Публічно, не кулуарно, [як зараз], які йдуть навіть не з Міністерства освіти, а з Міністерства фінансів. Стипендіальна система України потребує модернізації, вона застаріла і можливо, мажорам, які витрачають собі кожного дня такі гроші на вечерю, не треба її платити. Це навіть смішно — що таке зараз ці 800 з копійками грн?!

Марина Фіалко: Тобто фактично треба переглядати стипендії в плані матеріального забезпечення самого студента, а не від того, наскільки успішно він навчається?

Павло Вікнянський: Ми не маємо забувати, що в стипендії є стимулювальний чинник. Останнім часом ми перестали рухатися у тому напрямку, щоб відзначати кращих, у нас же середнячки скрізь. Ні, друзі, якщо нами будуть керувати середнячки, і лікарі будуть середнячки, зараз на педагогіку вступили ледь не найгірші абітурієнти, то це просто шлях в Африку!..

Запитання від слухача: Создается впечатление, что новая власть борется с высшим образованием, чтобы как можно меньше людей это образование получили. Началось не только со стипендий, а с понижающего коэффициента на ЗНО, если кто-то не согласен с балом аттестата. Я понимаю, что можно водить понижающий коэффициент, в зависимости от того, как вуз к этому относится, с доверием или нет, но ЗНО сдавали все одинаково – зачем понижающий коэффициент? В результате, на бюджетные места попало гораздо меньше людей, чем обычно.

Павло Вікнянський: Погоджуюся з голосом народу. Владі було б простіше, якби вона була публічною, але ми цього взагалі не бачимо.

Наступ влади на студентів vs. підвищення та диференціація стипендій

Марина Фіалко: На фоні того, що будуть розглядати проект скасування стипендій, про підвищення їх не йдеться.

Павло Вікнянський: Минулого року вже була спекулятивна кампанія щодо мікроскопічного підвищення, але, звичайно, більший галас зчинила ідея про відміну масових стипендій. Слава Богу, тоді утрималися. Я дуже не раджу лізти туди. Нагадаю, що не так давно у Києві відбувся мітинг, що не був проплачений, проти підвищення тарифів, на який зібралося від 50 до 100 тис. людей. Так от, студентів буде не менше, а певно й більше і це буде по всій країні.

Марина Фіалко: Ми знаємо, як розпочинаються революції. Який розмір стипендій, на Вашу думку, влаштував би?

Павло Вікнянський:  Є прожитковий мінімум, який розрахований на те, щоб мінімально забезпечити проїзд, інтернет, бібліотеку й ін. Треба чесно сказати, що і підробляють студенти, але вони не мають закинути через це навчання, бо ми тоді кінцево отримаємо в центрі Європи дірку.

Марина Фіалко: Дякую.

Відміна стипендій не стимулюватиме молодь залишатися в країні