У грі було досягнуто рівня, коли закінчилися знання, було обговорено усе те, що учасники колись чули, бачили, читали і не було про що говорити далі, тоді увімкнувся процес колективного мислення – вироблення інтелектуального продукту на основі рефлексії, що дало змогу повністю зануритися у тему. Можна з упевненістю сказати, що краще менше, але якісніше! Всі важливі події у світі творили десятки людей, але вони повинні бути найкращими! [+ відео]
Організаційний комітет анонсував «Платинову сотню». На рівні студреспубліканців, журналістів, експертів та навіть людей, які теоретично ніякого відношення до Студреспубліки не мають, закрутилася жвава дискусія щодо встановленої кількості. Враховуючи особливості регіону, а також те, що Міносвіти відправило на відпочинок усіх студентів ще до 5 червня цього року, постало одне єдине питання: краще 70 дієвих, ніж 100 ніяких. Непопулярне рішення, але ми його прийняли на свій ризик. І, я вам скажу, абсолютно правильно зробили.
У нас в державі тисячі людей говорять про перебудови, зміни, покращення, але лише одиниці здатні робити без популізму, політичного блефу та демагогії. Студреспубліка – чи не єдина організація, яка робить, працює і діє, коли навколо лише пусті слова.
Так, цього року темою проекту була «Полтавщина моєї мрії», усі події, що відбувалися на Студреспубліці були пов`язані з
Неймовірно, але факт, важко повірити, але у той час, коли переважна більшість відпочиває, працює на роботі, сидить в Інтернеті або спить, на Студреспубліку приїхали свідомі люди, які взяли участь в інтелектуальній дискусії, побудованій за спеціальними методологічними правилами. Було обговорено три актуальні теми: «Полтавщина-2020: господарський та гуманітарний комплекс», «Кадри-2020» та «Політична грамотність-2020». Студреспубліканці вбачають підняття рівня розвитку нашої області через якісну підготовку кадрів, але на фоні значного підвищення політичної свідомості населення. У обговореннях взяли участь усі, навіть ті учасники, які приїхали просто відпочити, їм настільки імпонувала можливість поповнити свої знання і водночас внести особистий вклад у пошуки шляху до розвитку регіону, що веселощі, розваги, драйв відходили на другий план.
У грі було досягнуто рівня, коли закінчилися знання, було обговорено усе те, що учасники колись чули, бачили, читали і не було про що говорити далі, тоді увімкнувся процес колективного мислення – вироблення інтелектуального продукту на основі рефлексії, що дало змогу повністю зануритися у тему.
Кращим гравцем оргдіяльнісної гри було визнано Олексія Цебіногу з Полтавського університету економіки і торгівлі, який задавав тон гри, пропонував свіжі ідеї і здобув максимальну кількість балів. Більш того, Олексію не потрібне було визнання і перемога, тому на останньому вирішальному пленумі він віддав усі зароблені студрики тим, у кого були найкращі ідеї. Але все одно, ігрова група прийняла рішення про присвоєння першого місця саме Олексію Цебінозі.
За результатами виборів депутатами стали: Володимир Довжий, Анастасія Клітна, Ольга Якименко, Сергій Сірячок, Юлія Бобир, Анатолій Мишелов, Денис Дєдов, Дмитро Кандиба, Максим Калюга, Михайло Лук‘яненко.
За посаду мера змагалися четверо, Денис Дєдов, Дмитро Кандиба, Марина Головко та Максим Калюга. У запеклій боротьбі, з різницею всього у три голоси перемогла Марина Головко.
У грі була своя валюта — студрик. Учасники могли заробляти їх чотирма способами: активно виступати у грі, займатися громадсько-корисною роботою, гідно виступити у суб-фестивалі або поміняти на гривні. До речі, на студриках зображені визначні історичні постаті Полтавщини: Семен Антонець, герой України, відомий аграрій; Сидір Ковпак, ватажок партизанів; Раїса Кириченко, народна співачка України; Юрій Кондратюк, учений-академік космонавтики; Андрій Данилко, народний артист України, почесний громадянин м. Полтава; Анатолій Кукоба, Полтавський міський голова (1990–2006), Микола Гоголь, легендарний письменник; Іван Котляревський, зачинатель сучасної української мови; Григорій Сковорода, великий філософ.
У мафії (куратор — Діана Крикун) місця розподілились наступним чином:
1. Михайло Лук‘яненко.
2. Максим Забуга.
3. Тетяна Бардіна та Леся Попик.
Цьогоріч ще один рекорд був встановлений на суб-фестивалі «Перша Леді», де одразу взяли участь дев`ять красунь. Журі на чолі з ветеранами Студреспубліки визнало найгарнішою Дану Гардер.
Із семи учасників конкурсу «Містер Студреспубліки» кращим став Антон Павленко.
У фото-конкурсі (куратор — Денис Дєдов) перемогла команда «Бєлкострєл» (Ярослав Таран, Максим Калюга).
Кращою командою квесту (куратор — Дмитро Бурлака) стала команда «Чпок».
У фіналі суб-фесту «Міні-футбол» (куратор — Дмитро Кандиба) зустрілися команди «Галушка» і «Полтавщина», рахунок 7:4 на користь Полтавщини.
Оргкомітет Полтавської Студреспубліки оголошує щиру подяку відділу у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації (Н.Шкоденко, Ю.Северин), управлінню у справах сім’ї, молоді та спорту Полтавського міськвиконкому (О.Ромас) та Полтавському міському центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (О.Буднікова) за надану посильну допомогу та сприяння у реалізації проекту Студреспубліка-2012.
Зберігається тенденція, що студентам Полтавської державної аграрної академії поки що дуже важко скласти конкуренцію. Учасники, лідери змінюються, але командний бойовий дух та історія участі молодих аграріїв у Студреспубліці лише росте. Рівних, нажаль, немає. Навіть на Міжнародному етапі студенти ПДАА показуються найвищі результати. Тому, ми чекаємо, що навчальні заклади добре підготуються і наступного року покажуть дійсно гідний результат!