Серед них були і студенти, і бізнесмени, і політичні консультанти, й ідеологи нових структур – словом, контингент підібрався цікавезний. І своїм знанням усі вони мали можливість поділитися, і чуже почерпнути, і нове вигадати.
Мальовничий куточок Карпат, селище Верховина, що на Івано–Франківщині, на чотири доби перетворився на центр розумової та навіть фізичної активності. Під час проведення ЗиСР-ІІ ми жили за чітким розкладом: від засідання до роботи у групі, від роботи у групі до прийому їжі, від прийому їжі до нового засідання.
Також радувала республіканська газета «Хроніки», яку випускала Іра Тіщенко, Студпрезидент України 2009 року. У «Хроніках» все, що відбувалося, було описано у смішній та легкозрозумілій формі, були і кумедні фото, малюнки, карикатури. А коли ти зранку до ночі говориш зарозумілі речі, то якраз простих слів тобі трошечки не вистачає. Ось «Хроніки» і рятували нас від «надповного» занурення. Проте, воно все ж таки відбулося.
А до вечірки та фіналу гри треба було таки дійти… До цього нас чекали виступи на пленарних засіданнях, малювання різноманітних схем у Power Point та на фліп–чарті, питання від експертів та керівника гри, інтерактивні оцінювання виступу кожного за критеріями зрозумілості та доступності викладу матеріалу, його новизни, безкінечні розпиття кави, а, якщо пощастить, Red bull’а, і… сон, знову-таки кому пощастило.
Перемогу та визнання найкращою на теперішній час структурою одержав проект Студреспубліки, а учасники групи Максим Зевако (м.Чернігів) та Віра Андріюк (до речі, депутат Студпарламенту України, м. Івано-Франківськ), посіли, відповідно І та ІІ місця у проекті. Третю сходинку зайняв філософ, доктор наук Михайло Мінаков (м.Київ), вже згадуваний вище.
Та, як сказав в установчій доповіді керівник гри Павло Вікнянський: «У хорошій грі виграє кожен». Цілком з ним згодна і повністю впевнена, що абсолютно всі змогли отримати для себе те, для чого приїхали у Верховину 24-28 лютого 2010 року.