Смерть журналістики означатиме смерть діалогу в державі та суспільстві

Смерть журналистики означает смерть диалога в государстве и обществе (рус)

2 грудня 2013р. у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка пройшла відкрита лекція визнаного експерта зі свободи інформації та медіа-права, директора Бюро Представництва з питань свободи ЗМІ ОБСЄ (Відень), проф. Андрія Ріхтера. Тема: «Правові умови свободи медіа в цілях соціального прогресу: європейський досвід і можливі сценарії майбутнього» [+ відео].

Дана проблематика піднімалася невипадково, оскільки на сьогодні у медіа-середовищі України поглиблюються проблеми у відносинах між власниками, топ-менеджерами та журналістами, є питання і до адекватності, з точки зору розбудови ефективного суспільства, стосунків між політиками, журналістами та громадянами.

Організатором лекції виступила Студреспубліка. Співорганізатори – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка й оргкомітет фонду «Стабільна Україна».

Пан Андрій побудував свою лекцію на власному ноу-хау — порівнянні 15 правових критеріїв свободи масової інформації у 15 пострадянських державах. Він вважає, що дані критерії об’єктивно показують ті умови, за яких свобода ЗМІ могла б юридично існувати, а журналісти та медіа могли служити соціальному прогресу.

 

Доповідач підкреслив, що задача держави в тому, щоб громадяни мали право на всі свободи: друку, вибору, створення асоціацій, проведення демонстрацій тощо. Важливим є Закон про свободу доступу до інформації, оскільки потрібно, щоб чиновники ділилися інформацією з людьми, а не лише сиділи на своїх «валізах». Лектор підкреслив важливість спеціального Закону про телебачення та радіомовлення і того, щоб орган, який видає дозвіл на теле- та радіомовлення був незалежним від органів влади, бізнесу, щоб відстоював інтереси людей. Експерт зауважив, що телебачення є дуже важливим ЗМІ, адже саме від нього залежить, якими буде радіо та преса.

 

Громадське мовлення – стрижень ЗМІ, воно створене для того, щоб його не контролював ні бізнес, ні влада, ні інші зацікавлені особи, щоб воно показувало якісні стандарти. Щодо мови приватних ЗМІ, лектор підкреслив, що вони повинні самостійно обирати її.

 

Також пан Ріхтер зазначив, що ЗМІ буде розвиватися тоді, коли буде економічна підтримка, що може забезпечити зарплату працівникам, матеріальний розвиток медіа тощо. І, насамкінець, зауважив, що правові умови для медіа в Україні є хорошими.

 

Наприкінці лекції слухачі мали змогу задати запитання, на які професор дав ґрунтовні відповіді. В основному вони стосувалися журналістики в Україні сьогодні: як стати успішним журналістом; що робити, якщо розумієш, що працюєш не на своєму місці; чому теми т.зв. «6 с» (скандал, страх, смерть, секс, сенсація, сміх) є актуальнішими, ніж реальні події в Україні, проблема розрізнення ідентичностей журналіста та громадянського активіста або політика, питання майбутнього держави й ін.

 

Відповідаючи на питання, Андрій Георгійович, зокрема, підкреслив, що смерть журналістики як такої означатиме смерть діалогу в державі та суспільстві.

По закінченню лекції лідер Студреспубліки Павло Вікнянський подарував професору фірмову зелену футболку Студреспубліки, було зроблено загальне фото з активними слухачами відкритої лекції.

 

Враховуючи сьогоднішню складну ситуацію в Україні, маніпулювання свідомістю громадян, досить непросте становище журналістів, складність якісного висвітлення подій, дана лекція була надзвичайно влучною та змістовною. Організатори вдячні всім, хто у виборі емоцій і розуму обрали можливість подискутувати щодо важливих питань.

«Студреспубліка буде й надалі продовжувати роботу з організації в Україні простору інтелектуальної комунікації, залучати до дискусій провідних світових інтелектуалів. Сьогоднішня ситуація в Україні показала величезну необхідність реалістичного плану для нашого майбутнього. І щоб не виникало й надалі питань, що робити і який план, хоч у влади, хоч у опозиції, хоч у громадян, ми просто зобов’язані посилити розробку Стратегії-2050 для України», — зауважив Павло Вікнянський.