У сучасному світі, який дуже динамічно змінюється, ми маємо чесно, з довірою до майбутнього і повагою до свободи інших людей підходити до розуміння родини. Про спробу важливого діалогу, спільну роботу над пропозиціями щодо удосконалення вітчизняної системи підтримки сім’ї та практичні заняття у рамках проекту «За збереження родини» – далі.
«Діалог – це найкращий інструмент, для того, щоб зцілювати рани, будувати мости»
Вікнянський підкреслив, що проблематика молодої родини, зважаючи на темпи депопуляції і рівень особистих нещасть українців, надзвичайно важлива, а в останні роки, у зв’язку з війною, поглибленням соціально-економічної кризи, масовою еміграцією, ще більше актуалізувалася. «Ми переконані, що не можемо чекати, що ці проблеми самі зникнуть, але й теж неправильно розраховувати лише на державу — це справа громадян України, тих людей, яким небайдуже, що відбувається навколо нас». Важливо зважати і на все більшу емансипацію людини та, відповідно, інституту сім’ї у західному світі, до якого Україна зараз інтегрується.
Крутько зауважив, що понад 10 років тому, коли був заснований проект «За збереження родини», він був покликаний допомогти молодим сім’ям будувати діалог всередині, між собою, таким чином зміцнюючи стосунки і зберігаючи єдність. «Діалог – це найкращий інструмент, для того, щоб зцілювати рани, будувати відносини, мости всередині родини, зберігати і підтримувати сім’ю».
Як підкачати коефіцієнт щастя у родині?
Змістовну частину Конгресу розпочали фахівчині Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук — завідувачка лабораторії психології спілкування, докторка психологічних наук Галина Бевз і молодша наукова співробітниця Ольга Плетка. Перша приділила увагу темі «Коефіцієнт щастя та соціальні виклики: дилема вибору у подружньому житті», а друга – темі «Специфіка взаємодії подружжя у складних соціальних ситуаціях (у т.ч. вплив АТО)».
Працювали психологині разом — й інтерактивно. Моделювали суспільство: взаємостосунки тих, хто живе за, на даний момент, «правильними», «загально прийнятними» нормами – і тих, хто у них не вписується, бо має інші погляди або просто, тому що життя інакше склалося. Підтвердилося, що розімкнути «обійми» більшості – зовсім непросто. Тому й потрібне вільне суспільство, де люди раціонально об’єднуються навколо позицій, а не де якась, навіть більша частина суспільства диктує своє бачення.
Наступною була, як завжди, прониклива промова «Кризи у подружжі: фактори їх подолання» експертки зі сімейної проблематики, кандидатки психологічних наук Людмили Гридковець, чиє співробітництво з проектом «За збереження родини» нараховує вже далеко не один рік. Спікерка нагадала, що у кожному/ій із нас живе внутрішня дитина і внутрішній дорослий. Багато проблем у стосунках трапляються через те, що внутрішня дитина кричить: «Хочу!», і ми, незважаючи на почуття близьких, починаємо йти по трупах, аби задовільнити бажання нашої внутрішньої дитинки. Також, коли є стан занепаду чи небажання щось робити, його можна подолати, коли внутрішній дорослий візьме себе в руки і поговорить «з розумною людиною», сам із собою, і мотивує.
Любов — це значить і відсутність дискримінації
Завершувала перший день проекту доповіддю на тему: «Сучасна родина: ґендерні ролі та ЛҐБТ-спільнота в Україні» співголова Коаліції з протидії дискримінації в Україні, голова ГО «Інсайт» Олена Шевченко. Вона підкреслила, що ЛҐБТ-сім’я — це також рівноцінна сім’я, бо головне в родині, щоб люди любили один одного, піклувалися, не було насильства і зневаги. Вкотре наголосила, що одностатеві сім’ї переживають значну дискримінацію, навела приклад, коли по пільгах навіть у зоопарк не впустили одностатеву сім’ю з дитиною. Загалом, вплив соціально-економічних проблем є надзвичайним. Як от нерівність жінок і чоловіків у суспільстві все ще серйозно позначається на різниці в зарплатні. Єдиним позитивним моментом змін назвала, що тато в декретній відпустці – це ще не надто поширене явище, але вже не вважається дикістю.
Практичні кейси
Наступного дня Конгрес продовжився роботою над практичною частиною: методологія створення і особливості функціонування Клубів молодих родин у регіонах. Керівник проекту «За збереження родини», один із лідерів республіканців Олександр Щерба поділився досвідом створення такого клубу в Чернігові, розповів про виклики, які можуть стояти перед організатор(к)ами, і як їх долати, а учасники/ці проекту обговорили все це у групах, подискутували, а також захистили індивідуальні проекти, спрямовані на покращення родинної політики.
У ході роботи було внесено пропозицій до тексту резолюції Конгресу, пункти якої далі будуть спільними зусиллями лобіюватися у владі.
На завершення Конгресу молодих родин лідер республіканців Павло Вікнянський наголосив, що будь-які соціальні питання, а проблематика родин серед них є дуже важливою, мають вирішуватися інклюзивно, тобто за участі і врахування інтересів усіх груп осіб, яких вони стосуються. Припинення депопуляції, підвищення коефіцієнту щастя в родинах, особливо молодих, потребують не просто сміливих, складних й інноваційних рішень, але передусім таких, щоб у центр ставили права людини, її гідність і готовність чути. Незважаючи ні на що, на зневіру, розчарування, гнів, які є серед українців, ми повинні гуртуватися, вчитися прощавати і бути не комісар(к)ами одні одним, а справжніми співгромадянами. Простих рецептів немає, але гарні рішення відшукуються в конструктивному діалозі.
Участь у Конгресі взяли молоді люди, які планують вступити до шлюбу або вже перебувають у ньому, а також експерт(к)и зі сімейної та ґендерної проблематики, активні громадяни, журналісти, котрі відзначені спеціальними сертифікатами.
Заходи проходили у Alfavito Hotel і ДПЗОВ «Пуща-Водиця». Підтримку проекту надало Міністерство молоді та спорту України.
Розбрат, цинізм, нерівність і ненависть зцілюються любов’ю, довірою, діалогом і солідарністю!
