Полтавщина на Буковині

Під час повсякденної рутини, в яку час від часу непомітно входимо, займаючись республіканською справою, виникає необхідність у смисловому «передозуванні». І хоч кожні наступні теми ОДГ по-своєму мегаактуальні для України та водночас різні, ти не перебираєш, а просто їдеш на «Зимову Студреспубліку». Це так мислять полтавці.

Минуло 1,5 місяці після проведення «VII Зимової Студреспубліки», але учасники й досі продовжують аналізувати цю подію. У даному матеріалі ви дізнаєтеся: хто представляв Полтаву на ЗиСР-VII, які ролі кожен виконував під час гри і чому так важливо, на думку полтавців, проводити заходи Студреспубліки у різних куточках України.

Починаючи з 2011р. полтавські республіканці мають можливість щонайменше чотири рази на рік випробовувати себе в ОДГ: на Літніх і на двох «Зимових Республіках», адже у Полтаві народилося поняття Полтавського регіонального етапу «Зимової Студреспубліки», який на даний момент є єдиним в Україні. У лютому 2015-го ми працювали над темою «Місцеві вибори: смисли і відповідальність».

Тема Всеукраїнської «Зимової Студреспубліки» була майже однонаправленою регіональній і звучала наступним чином: «Прихід до влади політичних суб’єктів нового типу з метою радикальної модернізації України». Наша делегація у складі восьми республіканців взяла участь у спільній справі – підготовці до модернізації країни, поки що теоретично.

Багато з полтавців були на регіональній «Зимовій Студреспубліці» у ролі ігротехніків, і здавалося б, що грати їм стане легше, але насправді спочатку усе вийшло навпаки. Ті відчуття, що ти абсолютно нічого не знаєш, переповнювали багатьох гравців дуже довго, особливо після того, як керівник гри Павло Вікнянський уже традиційно «занурив» усіх у кризу.

Гра була дуже важкою. На кону стояло питання, за яке не те що не бралися, — навіть не думали ані політики в країні, ані бізнесмени, ані будь-хто. Поважні експерти вирізнялися неоднозначністю своїх думок, більш того їх погляди на те, як потрібно модернізувати країну, хто це повинен зробити і як стати цим «хто», абсолютно різнилися. Жваві, подекуди емоційні дискусії виникали не лише у групах чи під час пленумів, а й між експертами, що яскраво відображало наш майбутній тернистий шлях, який точно легким і всім зрозумілим не буде.

В цілому, полтавці відзначилися на «Зимовій Студреспубліці». З перших пленумів у ролі доповідачів від груп виступили Олександр Гречко та Дмитро Колос, переможець Полтавської ОДГ на Літній регіоналці-2014. Відкриттям для Полтавської Студреспубліки стала Серафима Кульбачинська з Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка, для якої «Зимова Студреспубліка» стала першим проектом нашого громадського руху. Спокійно, але досить впевнено грав Роман Широких, для якого не важливими були лідерські амбіції, його цікавила виключно тема гри. Свою звичну супервитривалість продемонструвала лідерка Полтавської Студреспубліки Юлія Бобир, яка у грі очолила громадський напрямок Студреспубліки. Олег Слизько працював більше по політичних завданнях, представляв позицію групи, домовлявся з експертами й іншими політичними силами. Найбільше уваги було прикуто до Олександра Глазова, який очолив ситуативне утворення «Нова Республіка», і хоч його діяльність була беззмістовною, але як суб`єкт гри воно відбулося.

Мигово. Чудовий куточок на землі. Красу Буковини відкрили для себе ще декілька десятків українців, які понесуть її до своїх регіонів. Як важливо проводити смислові зібрання у мальовничих історичних місцях нашої країни. Це додає енергії в результати напрацювання.

Чернівці. Частинка справжньої Європи в Україні. Люди, архітектура, атмосфера, все переповнене своєрідним духом, але нашим, українським. Як його не любити? «Свою Україну любіть, любіть її во время люте, в останню тяжкую минуту за неї Господа моліть…» (Т.Г.Шевченко).