Збройний конфлікт в Україні, російська анексія Криму продемонстрували нагальну необхідність патріотичного виховання молоді та дітей. Держава нарешті активізувалася в цьому напрямку. Про перебіг дискусії у рамках слухань Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Верховної Ради України на тему «Формування патріотизму та національної свідомості дітей та молоді в сучасних умовах» за участі різних органів влади, політиків і активістів, а також Студреспубліки – ви дізнаєтеся з матеріалу нижче.
Комітетські слухання під головуванням керівника «молодіжного» комітету Артура Палатного відбулись у конференц-залі Верховної Ради. У заході взяли участь народні депутати України, інші представники центральної та місцевої влади, лідери й активісти громадських організацій, республіканців представляли Олександр Щерба, Рєгіна Попова, Євген Грібачов та Олександр Рак. Виступали нардепи Іван Крулько, Ольга Богомолець, Денис Силантьєв, Олег Петренко, Микола Величкович, Міністр молоді та спорту Ігор Жданов, його заступник Сергій Митрофанський.
Головний тренд – максимальна увага до питання патріотичного виховання, що зараз є ознакою військового часу, має перетворитися в системну роботу. Всі з цим погодилися, але розбіжності були в тому, як саме організувати патріотично-виховну справу: чи потрібний для цього окремий державний орган (агенція), чи це має бути підрозділ усередині, наприклад, Мінмолодьспорту.
Під час заходу слово мав і лідер республіканців України Павло Вікнянський, який говорив про те, що громадянська просвіта дітей і молоді – є ключовим елементом формування вільного громадянина України. Спираючись на результати соціологічного дослідження «Молодь України-2015», він виокремив дві речі, які молодь очікує від держави як кроки до виховання національно-патріотичної свідомості: підвищення рівня життя населення та престижу країни.
Для цього Вікнянський пропонує йти в ногу з часом, зі сучасним мережевим світом, тут у нас є дороговказ – дух Європи, ідея Просвітництва. І це лідерський шлях для України, бо, до речі, інститут комісара Ради Європи з прав людини, ЄСПЛ і великі документи, напрацьовані у 2-й пол. ХХ ст. демократичним лідерством (Декларація прав людини, Гельсінський акт, Маастрихтська угода тощо) – це як раз те, від чого зухвало відмовляється Путін.
Лідер республіканців процитував екс-генсека Ради Європи Катрін Люлюмьєр: «Європейський проект – це відкритий проект. Його ціль у тому, щоб навчитися жити разом, у взаємній повазі, у повазі до культурних відмінностей. Це проект відкритості до інших, духа толерантності, духа примирення. Відкритості! В цьому протилежність сучасним тенденціям, у фаворі в яких дух секретності, ізоляціонізму, егоїзму, пихатості та відсутності солідарності».
Задля втілення такого бачення Студреспублікою запропоновано додати до рекомендацій слухань для різних органів влади, що державна система національно-патріотичного виховання має сприяти формуванню гармонійно розвинутої особистості, громадянина, а для цього потрібно активізувати заходи з громадянської просвіти, наприклад, громадянські лекторії.