Основа боротьби в інформаційній війні — лише правда

The Only Truth is the Basis of the Fight in the Information War (en)

17 березня 2015р. у київському кафе «Циферблат» відбулася зустріч у форматі ОБСЄ-кафе з Представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуньєю Міятович. Учасниками заходу стали активні молоді журналісти та республіканці, які незважаючи на непростий час в Україні не боялися ставити гострі й актуальні запитання.

Дана публікація висвітлює ставлення ОБСЄ до подій в Україні, розповідається про важливість дотримання всіх стандартів свободи слова, особливо у воєнний період, та про те, що правда є єдиним ефективним методом боротьби з пропагандою.

На початку зустрічі було представлено Посла Вайдотаса Вербу, який є координатором проектів ОБСЄ в Україні, та його колег із ОБСЄ, у тому числі з моніторингової місії. Вони розповіли про те, чим займається Організація з безпеки та співробітництва в Європі, що собою представляє ОБСЄ в Україні, і про політики та проекти, які реалізовуються в нашій країні, зокрема, на Сході та в Криму. Треба зазначити, що ОБСЄ є авторитетним міжнародним об’єднанням 57 держав, яке сприяє миру в світі, а зараз активно залучена до мирного процесу стосовно збройного конфлікту в Україні.

Далі Дунья Міятович розповіла про власну діяльність на позиції Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, стисло про ставлення ОБСЄ до подій в Україні під час Євромайдану та зараз, особливо стосовно дотримання свободи слова та підтримки, захисту журналістів.

п. Міятович, відповідаючи на поставлені запитання, дала основний посил, що головним інструментом в інформаційній війні може бути лише правда, незважаючи на те, якою б вигідною чи невигідною вона не була. Також сказала, що не підтримує позицію патріотично налаштованих журналістів, оскільки ніякого виправдання будь-якому виду пропаганди чи викривлення інформації бути не може.

Лідер полтавських республіканців Олег Слизько розповів, що представники Студреспубліки у грудні минулого року відвідали Росію, де намагалися донести правду до місцевих журналістів та активістів. Росіяни тоді зауважили, що в Україні, на відміну від Росії, є справжня свобода слова, хто, що хоче, те і пише, те і говорить. Звідси й запитання: де ж проходить ця межа між свободою та відповідальністю? Дунья Міятович відзначила важливість того, що українці намагаються спілкуватися з російськими журналістами, сказала, що ОБСЄ також веде діалог між журналістами, але лише професіоналами, а не пропагандистами, які тільки поглиблюють розбрат між людьми та країнами. Вона зауважила, що у ситуації, яка зараз в Україні, межа між свободою та відповідальністю дуже тонка, і переходять її часто, дуже легко це зробити.

Павло Вікнянський, лідер республіканців України, поцікавився реакцією ОБСЄ на історію івано-франківського журналіста Руслана Коцаби, який знаходиться у тюрмі за висловлювання своєї громадянської позиції. Вікнянський запитав, що робити, коли переслідують, безпідставно шельмують «рашистами», «зрадниками» тих журналістів та активістів, які говорять альтернативні, неугодні для влади або політичних опонентів речі? На це Дунья Міятович відповіла, що знає про цю ситуацію, і від її офісу вже надіслано лист до представників української влади про необхідність звільнення даної особи.

А щодо навішування ярликів на людей із незалежною позицією, п. Міятович сказала, що це ціна, яку ми платимо не лише в часи конфлікту, це може статися у будь-який час, і ми ніяк не можемо цього уникнути — лише «продовжувати говорити правду, продовжувати нашу боротьбу і продовжувати захищати свободу слова самі, а також через різні організації».

По завершенні зустрічі п. Міятович підкреслила важливість відкритого діалогу між Україною та ОБСЄ, запропонувала стежити за діяльністю ОБСЄ через сайт і соціальні мережі.

Слід зазначити, що республіканці послідовно обстоюють важливість дотримання стандартів вільних медій, зокрема 2 грудня 2013р. у приміщенні КНУ ім. Тараса Шевченка Студреспубліка проводила публічну лекцію директора Бюро Представництва з питань свободи ЗМІ ОБСЄ, проф. Андрія Ріхтера на тему: «Правові умови свободи медіа в цілях соціального прогресу: європейський досвід і можливі сценарії майбутнього».