Всі ми хочемо жити краще, але як само краще? Хто з нас має чітке розуміння, про яке краще майбутнє ми мріємо? Чого прагнемо?
З’ясувати це поставила за мету Чернігівська Студреспубліка: розібратися яким Чернігів має бути в майбутньому, і що для цього потрібно робити вже сьогодні.
Проект готували більше двох місяців і 13-15 травня 2011 року у ДОТ «Електронік» у рамках великого проекту Студреспубліки «Новий старт» відбулась оргдіяльнісна гра на тему: «Розгортання та інструментарій втілення Стратегії-2050 для Чернігова».
Для участі у проекті було запрошено представників Чернігівського міськвиконкому, депутатів міської ради, бізнесменів, громадських діячів, столичних експертів із питань стратегування та молодь міста Чернігова!
З вступним словом та побажаннями учасникам проекту виступив член партнерської ради Студреспубліки, Народний депутат України ІІІ та IV скликання, голова правління Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання “Сузір’я” Олег Петров, який побажав учасникам ніколи не зупинятися на досягнутому та не боятися мріяти, адже справжня мрія – це рушійна сила для нових здобутків.
До привітання приєднався ректор Чернігівського державного технологічного університету, депутат Чернігівської облради Сергій Шкарлет, який відмітив значення проекту для міста та необхідність залучення молоді до подібних заходів.
Робочий ритм задав гість із Києва, відомий політичний консультант Дмитро Касьянов, який наголосив на тому, що будь-яка стратегія для міста тим чи іншим образом ущемляє певні верства населення, то ж при виборі стратегії розвитку необхідно визначитись із жертвами, на які погодиться громада міста.
Після змістовного настановлення поважних гостей учасники прийнялися за роботу! Всі учасники гри перетворилися на депутатів міської ради Че, який дуже схожий на Чернігів, але не Чернігів. Місто Че знаходиться в Країні У, яке дуже схожа на Україну, але не Україна.
Відповідно задуму гри, депутати міськради міста Че вирішили розробити стратегію розвитку міста та запросили на відкрите засідання міської ради експертів із питань стратегування, представників асоціації бізнесу та громадського сектору.
Відповідні ролі у грі виконували:
— Павло Вікнянський, національний лідер Студреспубліки (м. Київ);
— Сергій Дацюк, експерт в галузі стратегування, філософ (м. Київ);
— Вікторія Силенко, директор агентства нерухомості «Контактика», засновник міського проекту «Клуб.ОК» (м. Чернігів).
Протягом проекту до обговорення долучалися й інші особистості, серед них: начальник управління стратегічного розвитку міста та туризму Чернігівської міської ради Вадим Антошин; голова правління АТЗТ «Тера» Анатолій Якимець; бізнесмен, голова ГО «Чернігівська ініціативна група» Андрій Кудабеков.
Усі учасники поділилися на фракції-групи, які розроблювали пропозиції щодо стратегії розвитку міста. Для плодотворної роботи, фракції очолили досвідчені особистості, які не лише направляли учасників проекту на конструктивну роботу, а й виступали експертами, які оцінювали результати роботи фракцій.
Лідерами фракцій виступили: депутат міської ради, генеральний директор ВАТ «Чернігівське хімволокно» Миколай Михалевич, підприємець і керівник Агенції регіонального розвитку «Вектор» Сергій Кнуренко. Оскільки деякі запрошені представники влади та бізнесу не доїхали, то до лідерів фракцій приєдналися їхні молодші колеги ― головний редактор журналу «Чернигов 24» Олександра Стародуб, Юрій Ткач — заступник начальника Управління стратегічного розвитку міста та туризму Чернігівської міської ради та один із лідерів Чернігівської Студреспубліки, переможець всеукраїнського «Нового старту» (2009р.) Андрій Гедрович.
.jpg)
керівника гри ― одного з лідерів Студреспубліки, учасника Міжнародного оргкомітету однойменної програми Олександра Щерби;
ігротехніка (в грі – верховний інквізитор) ― драматурга, відомого блогера Валерія Степанова (Мамонтова);
ігротехніка (у грі – секретар міськради міста Че) ― учасника «ІІІ Зимової Студреспубліки» Сергія Тишенка.
Формально гра поділялась на роботу груп-фракцій і презентації напрацювань групових робіт на загальних пленумах, де кожна з пропозицій учасників піддавалася жорсткій критиці експертів, керівника гри й ігротехніків.
Неможливо передати той ритм і темп роботи, який був заданий учасниками, адже для групової роботи над новим завданням учасники отримували лише 1-2 години: на кожному із пленумів депутати міста Че все ближче підходили до формування стратегії розвитку міста. Робочий день в середньому закінчувався о другій годині ночі, деякі із учасників працювали і до 4-5 години, а вже о 09.00 мали продовжувати роботу!
Змістовне розгортання відносно стратегії розвитку міста відбудовувалося від аналізу ситуації до мрії, в якому місті ми хотіли б жити у 2050 році. Після того, як була сформована мрія та візія майбутнього, учасники поступово відповіли на питання, яку ж діяльність необхідно розгорнути, щоб досягти цієї мрії!
Протягом трьох діб інтенсивної роботи було визначено цілу низку напрямків, які мають бути взяті за основу для нової стратегії Чернігова:
Туристична галузь. Мейнстрімом пропозицій у цьому напрямку стало створення міста мозаїчної культури. Ідеологи такого підходу пропонують районувати історичний центр міста на декілька районів, які б відображали той чи інший історичний період міста. Такий поділ має виражатися через роботу з фасадами будівель, інтер’єрами кафе та ресторанів, встановлення відповідних пам’яток і будівництво нових споруд із відповідною архітектурою (при необхідності).
Підтримано концепцію подієвого туризму, зокрема, запропонована організація та проведення фестивалю «В майбутнє, не забуваючи минуле», який розкривав би історичні здобутки міста та тривав би 5-7 днів. Крім того необхідно зайнятися розвитком туристичних об’єктів та оновленням туристичних маршрутів (запропоновано створення більше 20 різноманітних об’єктів із конкретним призначенням).
Увага надавалася роботі з різноманітними легендами та повір’ями, пов’язаними з містом. Легенди, приказки та повір’я мають бути прописані (можливо навіть підготовлене відео, аудіо) та запущені на терени України та інших країн (необхідно визначитись із цільовою аудиторією). Окремо відмічено, що на цей час роботу по просуванню міста як туристично-привабливого лише започатковано.
ІТ-сфера та технопарки. Думки учасників зосередилися навколо ідеї аутсорсингу, розробки нових програмних продуктів та обладнання, використовуючи та розвиваючи існуючу базу підготовки фахівців на базі ЧДТУ. Запропоновано організацію щорічної наукової ІТ-конференції, пошук та залучення інвестицій у ІТ-сферу, організацію пільг для підприємств, які планують працювати у ІТ-сфері, мотивування молоді, студентів до отримання якісних знань та лобіювання держзамовлень на спеціальності, які пріоритетні для міста.
Спорт і здоровий спосіб життя. Серед основних підходів для розвитку спорту в місті запропоновано концентраціію коштів на будівництво спортмайданчиків, лобіювання через Національний олімпійський комітет виділення коштів на відновлення біатлонної бази, організація Всеукраїнських та міжнародних змагань у Чернігові, введення програми – «Подарунок від влади – футбольний м’яч» та другого етапу програми – «Подарунок від влади – велосипед», прийняття програми встановлення велостоянок. Оскільки Чернігів має себе позиціонувати як столиця біатлону, необхідно побудувати завод із виробництва зимового спортивного одягу.
Еко-область. Центром розгортання еко-області стала ідея дауншифтінгу (англ. – downshifting) та розгортання еко-технологій та еко-виробництва. Таким чином, Чернігівську область слід максимально популяризувати для людей, які втомилися від марноти великих міст і зважилися обміняти дорогі авто та нічні клуби на спокійне життя серед природи. Разом із дауншифтінгом мають розвиватися різноманітні еко-технології та еко-виробництво, адже дауншифтер ― це не людина, що б’є байдики, а людина, яка сповідує іншу філософію життя.
Освітній центр. Особливу увагу звернули на тезу про необхідність розвитку міста як одного із центрів освіти в Україні. Головним потягом розвитку такого напрямку має стати входження до Чернігова іноземних філій приватних вишів, крім того освітня галузь має трансформуватися відносно тих викликів і стратегій, які є в сучасності, для цього запропоновано вести потужну роботу з Міносвіти.
Ткацький кластер. Необхідно відновлювати лляну промисловість із повним циклом виробництва у Чернігівській області та активним залучанням міста Чернігова. Пропонується створення бізнес-асоціації виробників ткацької промисловості, проведення щорічних виробничих конференцій із залученням представників бізнесу інших країн, організацію навчання необхідних кадрів, створення логістичних центрів.
Звичайно, в статті наведені тільки напрямки-пропозиції до майбутньої стратегії, конкретні стратегічні кроки було представлено учасниками на фінальній доповіді. Наразі створено спеціальну робочу групу, яка працює над обговоренням результатів проекту та займеться організацією конкретних проектів у рамках запропонованої стратегії.
Серед уже заявлених проектів, які будуть реалізовані у Чернігові у будь-якому випадку – екофестиваль, влаштування якого знаходиться в стадії обговорення.
Представимо відгуки деяких учасників проекту.
Оле.jpg)
«Розбудова міста – це наша спільна справа. Відповідальність за майбутнє міста несе кожний житель Чернігова.
Ми заклали потужний фундамент до розвитку міста – розуміння, яким має бути місто на Десні через 10, 20 і навіть 50 років. Вже сьогодні за результатами гри ми маємо ряд проектів, які будуть реалізовані. Сподіваюсь, що нашими ідеями перейметься влада і спільними зусиллями з громадою ми створимо Чернігів, про який мріємо».
Павло Вікнянський, національний лідер Студреспубліки, м. Київ:
.jpg)
Втішає, що останнім часом тренд обговорення стратегій стає популярним в інтелектуальних колах, а як показав і чудовий досвід проведення проекту «Новий старт» для розробки стратегії для міста Чернігова – то вже і бізнес, і навіть регіональні політики розуміють, що без стратегії розвитку «ловити немає чого» в Україні.
Дякую побратимам-республіканцям за волю, що повертає нам усім надію на майбутнє».
Миколай Михалевич, депутат Чернігвської міської ради, генеральний директор ВАТ «Чернігівське хімволокно», м. Чернігів:
«Реально реалізувати запропоновані ідеї на практиці буде доволі складно, хоча з точки зору народження ідей – усі пропозиції мають право на життя. Головна проблема – низький рівень підготовки учасників проекту й елементарне невміння донести свої ідеї та задуми до інших.»
Сергій Дацюк, експерт у галузі стратегування, філософ, м. Київ:
.jpg)
Особливої уваги заслуговують два перспективних проекти – «Екобласть» і «Мозаїчне місто». Обидва проекти є в тих трендах, в яких поки що не працюють великі світові міста. Проект «Екобласть» має дуже непогані ресурсні можливості в області. А з огляду на продовольчу світову кризу, виглядає перспективним. Проект «Мозаїчне місто» заснований на доволі тривалій історії міста в країні, яка дозволяє виділяти різні історичні періоди, що можуть скласти історичну мозаїку міста через стилізацію його різних части під різні історичні періоди.
Інші проекти є теж цікавими, але не ексклюзивними для міста. Зокрема, «Техномісто» та «Здорове місто» знаходяться в основних світових трендах, де конкуренція у міста є дуже висока, а ресурсів для цих проектів обмаль.»
Анастасія Галиба, переможниця проекту «Новий старт. Чернігів», учасниця «І Зимової Студреспубліки», м. Чернігів:
.jpg)
Такі проекти слід втілювати в життя однозначно! Насамперед, із метою розвитку молоді, передачі досвіду, формування освіченої, активної, спроможної злагоджено мислити і діяти нації.
Ні для кого не є секретом, що напрацьовані у ході гри стратегії розвитку міста, ще мають свої недоліки та повинні бути доопрацьовані. Проте реальність усіх проектів, безумовно, 100%. Наразі усе залежить від зацікавленості держструктур і жителів міста у світлому майбутньому для себе та своїх дітей! Сподіваємось і закликаємо до небайдужості громади щодо проблем сучасності та активних дій у процесі втілення».
Оцінюючи результати гри, можна стверджувати, що подія відбулася: в інтелектуальному пориві учасники проекту представили оригінальні, але реальні проекти; експерти відмітили сильні та слабкі сторони кожного проекту, а молодь отримала неабияке задоволення від атмосфери та ритму «Нового старту».
Дякуємо за підтримку в організації та проведенні проекту: управління у справах сім`ї та молоді Чернігівської АДА, відділу у справах сім`ї та молоді Чернігівської міської ради, управління стратегічного розвитку Чернігівської міської ради, ректору Чернігівського державного технологічного університету Сергію Шкарлету, депутату Чернігівської міської ради Миколаю Михалевичу, голові ТОВ «Атилос» Анатолію Хрущу, керівнику Агенції регіонального розвитку «Вектор» Сергію Кнуренко, голові правління АТЗТ «Тера» Анатолію Якимцю, депутату Чернігівської міської ради Андрію Кужельному, директор агентства нерухомості «Контактика» Вікторії Силенко.