Країна з молоддю?

На фоні президентської виборчої кампанії та протестного пікету (перед дверима Мінсім’ямолодьспорту на Еспланадній) відбулося засідання Громадської колегії з питань молодіжної політики. Під час нього виступив лідер Студреспубліки і НДЛМ Павло Вікнянський, а присутньою була менеджер проектів організацій Ольга Коваленко.

Понад 60 представників молодіжних організацій, працівників Мінсім’ямолодьспорту та регіональних управлінь сім’ї, молоді та спорту зібралися у корпусі Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту на засідання Громадської колегії з питань молодіжної політики. Такий інтерес був викликаний і тим, що в заході прийняли участь керівники «молодіжного» міністерства: Міністр Юрій Павленко, його заступник Іван Крулько, директор департаменту сприяння соціальному становленню та розвитку молоді Костянтин Захаренко, директор Державного інституту розвитку сім’ї та молоді Андрій Мішин.

У порядку денному були питання щодо проекту Національної доктрини молодіжної політики, про державну підтримку молодіжних та дитячих громадських організацій на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї у 2009 році, проте найбільш жвавим було обговорення пункту «Про хід виконання Указу Президента України «Про проведення у 2009 році в Україні „Року молоді”.

Ранком перед засіданням група молодіжних активістів влаштувала «лежаче» (на карематах) пікетування будинку Міністерства, вони наголошували, що «Рік молоді» був провалений і винуватцем у ситуації оголосили пана Павленка. Потім частина учасників протестної акції прийняла участь у засіданні колегії, де оголосила про свої вимоги і запропонувала Міністру прийняти відповідні рішення по реалізації невиконаних державою обіцянок перед молоддю.

Лідер Студреспубліки і НДЛМ Павло Вікнянський виступив перед присутніми. Він зауважив, що ніколи не підтримував проведення т.зв. «Року молоді», адже розумів його політтехнологічний характер і неможливість за тих умов і при неефективній системі влади в Україні його повноцінної реалізації. Проте він зауважив, що якщо ми хочемо жити в нормальній країні, то маємо підкорятися законам, саме тому в своїх проектах Студреспубліка і НДЛМ використовували символіку «Року молоді» (серед усіх ВМГО це зробили, до речі, всього 10 організацій…), а також намагалися працювати над лобіюванням у владних коридорах того, що буксує з відповідного Указу Президента (зокрема, відкриття Будинку молоді).

Вікнянський окремо запропонував план із 3 кроків для оздоровлення молодіжної політики: 1) Міністр як політична фігура має вносити свої чіткі пріоритети діяльності у царині молодіжної політики на наступний рік і цих напрямків має бути не 47, а 3-5 найактуальніших; 2) відродження активної роботи Українського молодіжного форуму як парасолькової платформи для молодіжного руху України, яка буде інтенсивно відстоювати інтереси української молоді як у державі, так і за її кордонами; 3) залучення регіональних молодіжних лідерів до реалізації державної молодіжної політики.

На підсумок Юрій Павленко пообіцяв усім більше уваги приділяти молодіжній складовій, ввіреного йому Міністерства, та нарешті розглядати молодіжний рух як партнерів, частіше зустрічатися і радитися.

P.S. Як раз у цей час, поки тривало засідання, в інтернеті були оприлюднені дані Держкомстату про те, що нас, українців вже навіть не 46 млн., а стало ще менше… поки 45 млн. 999 тис. 444 особи… Поки ми говоримо — нація невпинно вимирає…