НОВИНИ
РЕГІОНИ
АР Крим
Вінниця
Волинь
Дніпропетровськ
Донецьк
Закарпаття
Запоріжжя
Івано-Франківськ
Київська обл.
Кіровоград
Луганськ
Львів
Миколаїв
Одеса
Полтава
Рівне
Суми
Тернопіль
Харкiв
Херсон
Хмельницький
Черкаси
Чернівці
Чернігів
м. Cевастополь
м. Київ
Світ
Білорусь
КАТЕГОРІЇ
всі теми
Новини Cтудреспубліки
Новини НДЛМ
Новини ВМГО
Аналітика
 
03-11-2016 / всі теми /  Україна

Вікнянський: «Здайте ваші дорожезні годинники на потреби Міністерства майбутнього та молоді!»

Держава, яка не сприяє самореалізації та img_1565достойному життю молоді – приречена. 2 листопада 2016р. у Верховній Раді за участі активістів Студреспубліки відбулися парламентські слухання «Ціннісні орієнтації сучасної української молоді». Можновладці і навіть частина експертів і громадських діячів, на жаль, обстоювали не європейські цінності, а традиціоналістські. Натомість із резонансною прогресистською промовою з парламентської трибуни виступив лідер республіканців Павло Вікнянський [+ відео].

За якими заповідями має жити сучасна українська молодь? Нація та міцна родина vs громадянське суспільство та вільна особистість – по факту ось такі протилежні ціннісні концепти дискутувалися за участі нардепів, чиновників, експертів і лідерів неурядового сектору. Молодь має стати двигуном модернізації, але як подолати з однієї сторони емігрантські настрої, з другої – консервативність молоді? Інноваційні пропозиції Вікнянського й інформація про хід слухань – далі.

Нас згублять політика без принципів, задоволення без совісті,
багатство без роботи, знання без характеру, бізнес без моралі.
Махатма Ганді

Від євроцінностей Майдану до їх протилежності

%d0%b6%d0%b4%d0%b0%d0%bd%d0%be%d0%b2На початку заходу, який модерувала віце-спікерка Ірина Геращенко, виступили Міністр молоді та спорту України Ігор Жданов і голова Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Артур Палатний. Міністр, спираючись на матеріали свіжого соціологічного дослідження на дану тематику, говорив про пріоритет для молоді аспектів здоров’я, родини, матеріального забезпечення, гідної роботи та житла. Насправді, це стандартна для останніх років картина, коли в бідній країні з нерозвиненою системою громадянської просвіти першочергове значення має соціально-економічна проблематика. Але чи має бути підхід профільного «молодіжного» міністерства скоріше охоронним? Такий підхід не показав свою ефективність в українській моделі державної молодіжної політики, адже проблеми лише посилюються.

Артур Палатний зазначив такий знаковий факт: вирішення молодіжних проблем узагалі не міститься в державних стратегічних документах, зокрема в програмі діяльності Уряду та коаліційній угоді. Також політик засудив урядову спробу «реформування» стипендіальної системи.

Багато з тих, хто виступав, наголошували, що національно-патріотичному вихованню має приділятися основа увага держави. При цьому, переважно з етатистським підходом пропонувалося зайнятися громадянським вихованням. Проте, чи можливо сформувати вільного громадянина силами держави?

Згадаємо, що Євромайдан піднімав прапор європейських, відкритих цінностей, але навколо нас скоріше їх протилежність — і хейтспіч, і спекуляції з питань мови, і гомофобія, і неповага до людей похилого віку, і відсутність адекватних умов для людей із обмеженими можливостями, і практики політичних цькувань, і перманентні проблеми зі свободою слова тощо. Це, варто підкреслити, зовсім не той багаж, який потрібен для модернізації країни.

«Розмова про цінності — не теоретичне розумування, а розмова про майбутнє»

photo_2016-11-03_15-21-13А що ж потрібно — у виступі лідера республіканців Павла Вікнянського: «Я хотів би для початку процитувати видатного європейського, іспанського політика, борця за демократію проти фашистського режиму Франко, першого омбудсмена об’єднаної Європи Альваро Хіль-Роблеса. Він сказав, що розмова про цінності — не теоретичне розумування, а розмова про майбутнє. І тут би я би хотів присвятити свої дорогоцінні декілька хвилин тому, чим займається, власне, Студреспубліка, питанням майбутнього і те, яким чином нам зробити так, щоби ідеї об’єднаної Європи були актуалізовані, бо, на жаль, майже це не звучить.

Що таке є європейські, західні, цивілізовані цінності, яких так хоче українська молодь, котра сотнями тисяч, на жаль, емігрує з України або тимчасово їде, типу, на навчання (а давайте будемо чесними, яка вже, на жаль, не повернеться в Україну, будемо реалістами; в одному Кракові лише 3700 українських студентів, це цілий виш)? Це, зокрема, відкритість кордонів, відкритість для робітничої сили, для капіталу — повна відкритість; це відсутність ксенофобії; це справжня демократія як демократія меншин, а не диктату більшості, врахування питань будь-яких меншин; це права людини понад усе; це розширення практик громадянської й особистої свободи, в т.ч. сексуальних і національних, і всяких інших меншостей, людей із обмеженими можливостями, які не мають будь-де почувати себе дискримінованими, обділеними.

photo_2016-11-03_17-08-34imag2291

 

 

 

 

 

 

Яким чином

Яким чином змінити ситуацію? Чому люди біжать? Я не перший раз уже на подібних слуханнях, ми давно займаємося молодіжною політикою… друзі, про одне й те саме завжди говорять! Говориться, говориться, а віз і нині там. Як змінити ситуацію, що ми можемо для цього зробити?

Потрібно Міністерство майбутнього та молоді. Звідки на це взяти кошти?

Ну, дивіться, ми всі тут «маємо честь» сидіти на «брильянтових» кріслах, на кріслах володарів картинних галерей, на кріслах тих, хто тримає гроші в офшорах, хто займається бізнесом, у т.ч, на жаль, і на війні, і знаєте, я зараз буду говорити про нашу системну пропозицію від Студреспубліки, як змінити ситуацію. Не просто Міністерство молоді потрібне, яке завжди «збоку», за остаточним принципом, а Міністерство майбутнього й молоді, і це Міністерство має бути в центрі уваги всієї держави. Тоді є хуліганський варіант: скинутися [депутатам] годинниками і профінансувати молодіжні статті бюджету, і є більш реальний варіант: відсоток від лотерей має спрямовуватися на заходи молодіжної політики».

В обговоренні також узяли участь народні депутати України Ольга Богомолець, Іван Спориш, Павло Унгурян, про необхідність прийняття закону «Про молодь» виступив головний його лобіст народний депутат Іван Крулько. Студреспубліку на слуханнях представляли Олександр Щерба, Олег Слизько, Людмила Рудкевич, Євген Грібачов, Павло Краснобріжий, Артем Ніколенко, Юрій Давиденко й Оксана Ступак, яка, до речі, також виступала.

photo943087235684739061

Конкретні пропозиції від Студреспубліки до Рекомендацій парламентських слухань опрацьовуються і будуть направлені для врахування до «молодіжного» комітету парламенту.






Автор: Прес-служба Студреспубліки

 
Рейтинг@Mail.ru