НОВИНИ
РЕГІОНИ
АР Крим
Вінниця
Волинь
Дніпропетровськ
Донецьк
Закарпаття
Запоріжжя
Івано-Франківськ
Київська обл.
Кіровоград
Луганськ
Львів
Миколаїв
Одеса
Полтава
Рівне
Суми
Тернопіль
Харкiв
Херсон
Хмельницький
Черкаси
Чернівці
Чернігів
м. Cевастополь
м. Київ
Світ
Білорусь
КАТЕГОРІЇ
всі теми
Новини Cтудреспубліки
Новини НДЛМ
Новини ВМГО
Аналітика
 
09-10-2016 / всі теми /  Світ

Sapere aude!

photo_2016-10-10_16-56-13Хочемо бути вільними – маємо бути критичними до світу, а, перш за все, до себе. Так, для цього необхідно не лише володіти наукою мислення, але і багато знати. Понад 100 учасників із 15 країн розвивалися разом у Белграді, столиці Сербії, під час семінару «Sapere aude: Свобода і верховенство права». «Старі нові» виклики світу, серед яких нерівність усе більше болить, — обговорював разом із чудовими експертами і лідер Студреспубліки Кіровоградщини Віталій Слюсаренко.

Кожен семінар Асоціації шкіл політичних досліджень при Раді Європи її учасники, зокрема, представники Студреспубліки, мають можливість отримати нові знання, подискутувати з колегами з інших країн про головні світові проблеми, а також обмінятися інформацією з перших рук про позитивні чи негативні тенденції у власних країнах. Про хід енергійної розмови протягом 20-24 вересня 2016р. читайте в матеріалі нижче.       

Вже традиційно на відкритті семінару вступне слово мала Лєна Немировська – засновниця Школи громадянської просвіти. У своєму виступі вона зазначила важливість проведення подібних заходів і те, що сьогодні швидкоплинний світ вимагає нових систем прийняття рішень.

Як домогтися миру – старий виклик новітнього світу  

Першим після офіційного відкриття виступив Владислав Іноземцев, директор Центру досліджень постіндустріального суспільства, професор економіки. У лекції «Націоналізація минулого» він розповів про те, як влучно сьогодні політичні еліти Росії маніпулюють свідомістю громадян через переписування історії та створення власних історичних інституцій, вдало показав, яким чином маніпуляції з історичним минулим виправдовують військову агресію у сучасному світі.

belgrade-forum-2016-3photo_2016-10-10_16-56-21

 

 

 

 

 

 

Харіндер Сехон, наукова співробітниця Міжнародного фонду ім. Свамі Вівекананда (Індія), розповіла про постіндустріальну Індію, яка не дивлячись на стрімкий розвиток наукових технологій у країні, залишається переважно сільськогосподарською. Стосовно світової політики вона зауважила, що індійський уряд проти військових конфліктів, зокрема, вона вказала на те, що відбувається у нас на Батьківщині: «Ми проти того, аби Україна була полем битви між Росією та США».

Редактор популярного у світі видання The Financial Times Джон Ллойд (Велика Британія) торкнувся ще однієї світової — сирійської проблеми: «Війна в Сирії веде до росту популярності правих партій в Європі, а це у свій час — до більшої ізольованості країн ЄС». На його глибоке переконання, збройний конфлікт не є вирішенням питання Близького Сходу, всім сторонам потрібно сісти за стіл переговорів.

Закінчився перший день розмірковуваннями над поняттями цивілізація та культура, модераторами виступила міжнародна група експертів у складі Олександра Шмельова та Леона Конрада. У ході палкої дискусії вдалося розвести ці два поняття та навіть дати власне визначення поняттю цивілізації як сукупності соціальних, економічних і політичних ознак в їх діалектичному розвитку.

Після розвалу СРСР усі занадто поспішали…

Саме таку тему обрали організатори для другого дня семінару. У контексті проблематики першим слово мав Лев Гудков, російський соціолог, директор «Левада-Центр». Учений оприлюднив дані російських опитувань громадської думки, згідно з якими різниця між найбіднішими та найбагатшими складає 20 разів (досліджувалися по 10% людей цих двох верств суспільства). В Україні не краща ситуація. Досить гостро науковець висловлювався і на предмет демократії у Росії. За даними досліджень, 85% справ, у яких відповідачем фігурує держава, не доходять навіть до суду, а ті, що доходять, як правило, вирішуються на користь останньої. Також дослідник вказав на те, що у російському суспільстві формують хибну установку стосовно недопустимості масових протестів і їх виключно негативного наслідку для держави.

belgrade-forum-2016photo_2016-10-10_16-56-48

 

 

 

 

 

 

 

Продовжив робочий день представник Центру політичних технологій Олексій Макаркін, під час його лекції на тему нещодавніх виборів до Держдуми РФ був даний не лише глибинний аналіз виборчій системі Росії, а й ґрунтовна аналітика стосовно майбутнього. На думку експерта-енциклопедиста, санкції стосовно РФ незначним чином вплинули на зовнішню поведінку Кремля, а у внутрішньому плані навіть зіграли на руку правлячій верхівці, тому що суспільство з радістю дізналося про утиски мільйонерів за кордоном. У виступі мова також йшла про актуальність колись маргінальної риторики Жириновського і нинішню безальтернативність партії «Єдина Росія».

Продовжила тему дня соціологиня з Санкт-Петербургу Елла Панеях, яка розповіла про своє бачення взаємовідносин між державою та суспільством.  «Суспільство має ту державу, якою держава дозволяє собі бути у цьому суспільстві», — у продовження такої думки, вчена вказала на необхідність зміни ціннісних парадигм суспільства, адже лише так є можливим шлях до широкої демократії.

Незалежна політологиня Тетяна Ворожейкіна, розповідаючи про 25-річчя «демократичної революції» у Росії зазначила, що, на її думку, однією з основних проблем країн СНД є постійний поспіх у державницьких справах: «Щойно розвалився Союз ми поспішали обирати новий парламент, поспішали реформувати все та приватизувати і… ось, бачите, до чого це призвело… Нам потрібно сісти і виважено обдумати концепцію майбутнього розвитку і лише після ґрунтовної дискусії братися за втілення її у життя». Про несправедливий перерозподіл державної власності початку 90-х уже було сказано досить багато, втім Тетяна Євгенівна провела паралель між цими процесами у Росії та Польщі і вказала на справедливість роздержавлення в останній. Закінчився виступ словами: «Давайте не будемо поспішати, і я вірю, що все у нас вийде».

Закінчувала другий, надзвичайно продуктивний і насичений день Світлана  Маковецька, керівниця Центру громадянського аналізу та незалежних досліджень. Особливо корисною її лекція виявилася для активістів, що працюють із муніципальними проблемами, її теорія мікротенденцій (запозичена у маркетологів) каже нам про незворотність глобальних змін, початих із малого (мікротенденцій): «Змінювати світ потрібно починати у власному місті, та що там місті, у власному дворі». Громадська активістка також розповіла про необхідність позитивного мислення у будь-яких обставинах і створення власного, доброзичливого простору, навіть коли все навколо погано. На таких оптимістичних нотах і закінчився другий день семінару.

Сумна актуальність нерівності

На третій день дискусія точилася навколо верховенства права, економіки та боротьби з корупцією. Першому слово надали професору права К’єтіль Ларсену, він розповів про права людини та національну безпеку в єдності та протиставленні цих понять, крізь призму теорії Гоббса про суспільний договір. Норвезький правник пояснив, як, на його думку, можливо дотриматись балансу між національною безпекою та правами людини. Однією з головних була теза про рівність прав усіх членів суспільства у незалежності від соціального чи економічного статусу.

Катерина Шульман, російська політологиня й експертка з питань законотворчості, у своїй лекції «Анатомія Левіафану» уособила в міфологічному герої централізовану та легалізовану державу, що, на її переконання, має бути демократичною, не дивлячись на те, що монополізує насилля. Лише демократія перемагає у протистоянні у суспільстві та між суспільствами.

Наступною на порядку денному була лекція Мони Тоусен, норвезької громадської активістки, голови глобального об’єднання Publish What You Pay. Вона розповіла про досвіди боротьби з корупцією. На переконання Мони, величезним викликом сьогодення є стрімке падіння впливу профспілок у ряді країн. У глобалізаційному контексті вплив капіталу не став меншим у порівнянні з минулим: «Сьогодні на місце метрополій, що колись колонізували світ, стали транснаціональні компанії, які так само намагаються підкорити собі периферію».

В кінці дня на учасників семінару чекав чудовий виступ Олени  Лук’янової, експертки з конституційного права. Перш за все, авторитетна юристка порівняла Росію з рядом інших держав із точки зору конституційного права. Правниця переконана, що єдиний вірний шлях для будь-якого суспільства – однозначне дотримання конституції, як для влади, так і для звичайних громадян.

photo_2016-10-10_16-57-23

photo_2016-10-10_16-57-43

 

 

 

 

 

 

 

Давно відома істина: історія — це вчителька життя, і для творення майбутнього нам час від часу потрібно озиратись у минуле. Підтвердити цю тезу зібралися учасники семінару на четвертий день. Першим, хто мав слово перед міжнародною аудиторією, був американський політолог Чарльз Ґаті. Головною темою його виступу стали вибори президента США. Крізь власний досвід та історію Штатів професор пояснював причини стрімкого зростання рейтингу Трампа. На думку вченого, постійна боротьба суспільства за рівні права нацменшин створила умови, коли власне американці стали пригноблені в правах, на цьому і зіграв вищезазначений кандидат.

Журналіст, екс-депутат Держдуми Андрій Захаров та історик Василь Жарков далі говорили про Томаса Гоббса та Джона Локка, їх внесок у сучасну політику. Марсі Шор, професорка Єльського університету (США), у своїй доповіді «Легалізація авторитаризму у постмодерному суспільстві» зачепила тему розуміння сьогодення, шансів авторитаризму з т.з. філософської, емпіричної істини.

Тут порозумілися б і філософи, і Люди Х, і барон Врангель…

photo_2016-10-10_16-55-15Настав останній день семінару. З незвичайним формулюванням «Люди Х: як медіа формують наше вчорашнє та сьогодення» виступив Сергій Терешков, головний координатор по взаємовідносинам із громадськістю, громадянського форуму «ЄС-Росія». Крізь призму однойменного фільму («Люди Х»), журналіст намагався продемонструвати інструменти впливу медіа на наше уявлення про минуле та дійсність. Його презентація була наповнена цікавими метафорами та порівняннями, чим справила надзвичайно позитивне враження на слухачів.

Філософ Олексій Кара-Мурза розповів про події початку ХХ ст. та історичну карту еміграції відомих політичних діячів тогочасної Росії. Професор висловив думку, що організатори недарма обрали місцем проведення семінару саме столицю сучасної Сербії, адже у цьому місті в 20-х рр. минулого століття знаходилася значна частина російських лібералів і навіть могила барона Врангеля знаходиться неподалік місця нашого розташування. Експерт поділився досвідом вшанування пам’яті відомих політичних діячів методом встановлення пам’ятних знаків у місцях народження та проживання історичних постатей і закликав  учасників до подібного.

«Чи має Росія шанс?» — у контексті розвитку економіки та громадянського суспільства підняти це питання разом із учасниками намагався російський політик-ліберал Леонід Гозман. Усупереч очікуванням слухачів доповідач закінчив словами: «Я не знаю чи має Росія шанс, але ми не маємо права не спробувати».

14479559_10154065065268165_1038238958795790723_n

Підсумувати 5 насичених днів школи запросили засновника Школи громадянської просвіти, філософа Юрія Сенокосова. Його виступ був сповнений сподівання на те, що наша спільна робота сприятиме розвитку демократичних цінностей в усьому світі, висловив побажання на те, що «правильні справи повинні завершуватись успіхом».

Атмосфера заходу на рівні того, що словами не передати. Глибока повага один до одного супроводжувала весь час роботи семінару. Виступ кожного з доповідачів супроводжувався дискусією, як під час семінару, так і в кулуарах після самої промови, при цьому критичність осмислення сказаного завжди глибоко цінилася. «Студентська республіка» — добрий та надійний друг Асоціації шкіл політичних досліджень при Раді Європи», — це слова організаторів заходу. Ми сподіваємося, що таке партнерство продовжиться і пліч-о-пліч ми будемо рухатися до позитивних цивілізаційних змін.






Автор: Віталій Слюсаренко

 
Рейтинг@Mail.ru