НОВИНИ
РЕГІОНИ
АР Крим
Вінниця
Волинь
Дніпропетровськ
Донецьк
Закарпаття
Запоріжжя
Івано-Франківськ
Київська обл.
Кіровоград
Луганськ
Львів
Миколаїв
Одеса
Полтава
Рівне
Суми
Тернопіль
Харкiв
Херсон
Хмельницький
Черкаси
Чернівці
Чернігів
м. Cевастополь
м. Київ
Світ
Білорусь
КАТЕГОРІЇ
всі теми
Новини Cтудреспубліки
Новини НДЛМ
Новини ВМГО
Аналітика
 
03-06-2015 / всі теми /  Світ

Не можна втратити критичність мислення

Нельзя потерять критичность мышления (рус)

Світ глобалізувався… В Україні зараз дуже серйозні труднощі, але проблеми є і в інших державах. Це неодмінно вимагає публічного обговорення, злагодження дій представників різних народів. Саме тому Студреспубліка проводить активну міжнародну роботу. 25-28 травня 2015р. республіканці Павло Вікнянський, Віра Андріюк та Олег Слизько разом із майже двома десятками відомих експертів узяли участь у семінарі «Розмірковуючи про сучасне глобальне суспільство», що проходив у Міжнародному університеті Андалусії (Баеса, Іспанія).

Далі ви прочитаєте про спікерів і перебіг дискусії під час проведення семінару від Московської школи громадянського просвітництва, котра вимушена проводити свої заходи за кордоном через обмеження діяльності путінським режимом у Росії. Зі статті ви зможете уявити, звідки береться унікальна атмосфера інтелектуальності та толерантності проектів МШГП і яким чином вона дозволяє ефективно обговорювати проблеми сучасного суспільства в умовах глобалізації та загрози нової варваризації.

^FFE7A35CCCEE50A373F9FDD6699410BC046C7D6340347F83BF^pimgpsh_fullsize_distr
Щодня інтенсивна та напружена робота з 9 до самого вечора, яка тримала в ритмі всіх учасників, незважаючи на унікальні андалуські краєвиди, пекуче іспанське сонце, сієсту та смачні напої. Ми з задоволенням слухали експертів світового рівня, брали участь у дискусіях, надихалися їхніми знаннями, переймали досвід.

Символічно, що у день приїзду нашої делегації в Іспанії відбувалися місцеві вибори. У Баесі перемогла PSOE (Іспанська соціалістична робітнича партія) й отримала половину місць у муніципалітеті. Звісно, що ми привітали їх молоду лідерку Лолу Марiн. Цікаво, що на відміну від України, вибори пройшли дуже чітко: практично одразу був вивішений протокол із підрахунком голосів – і жодних опротестувань у судах, заперечень, пікетів і істерик. Відвідали ми і святкування перемоги: більше півтори сотні звичайних громадян просто неба раділи політичній перемозі лівих.

IMAG0846
Перший день. Стартову сесію на семінарі відкривав видатний іспанський політик, комісар із прав людини Ради Європи (1999-2006 рр.) д-р Альваро Хіль-Роблес із доповіддю: «Рада Європи: нові виклики, нові рішення». Він дав один із найбільш адекватних, напевне, коментарів із приводу ситуації стосовно України, який ми чули коли-небудь від західного політика. Частину відповідальності за події в Україні сеньйор Альваро покладає на Європу: «Відмова у свій час Європи від соціально-економічної кооперації з Росією – це безумство, яке і послужило тому, що Росія пішла на Україну. Треба допомагати Україні будувати громадянське суспільство разом із європейцями та з російською солідарністю, але не зі зброєю в руках».

IMAG0154
Продовжили лекційні виступи норвезький соціолог Дег Воллебек, який розповів про феномен соціальної довіри між громадянами. ЇЇ підвищують, зокрема, верховенство закону, освіта, зменшення соціальної нерівності та сильне громадянське суспільство, особливо в регіонах, а знижують телевізор і корупція.

Сесію про актуальні російсько-китайські відносини провів китайський русист Янг Ченг. Він розвіяв деякі романтичні стереотипи стосовно зовнішньої політики КНР. Наприклад, Росія та Китай не готові до стратегічного блоку, бо головний принцип російсько-китайських стосунків – то суперпрагматизм. У той же час, на думку професора Ченга, історія зараз дає шанс до спільного управління Євразією та втілення проекту Великої Європи.

11Завершився день неймовірно неочікуваним, але надзвичайно цікавим виступом Цесарео Гутьєрреса Еспада, професора іспанського Університету Мурсії на тему: «Міжнародне космічне право». Студреспубліка уже багато років веде дискусію про освоєння нових просторів, про можливість бути серед тих, хто очолить висхідний тренд більш агресивного освоєння космосу. Виявилося, що космічне право – не просто інноваційна галузь права, але й кризова, бо з 1979р. держави так і не домовилися про спільні механізми регулювання, зокрема таких питань, як демілітаризація космосу, перенасиченість деяких орбіт, освоєння надр космічних тіл тощо.

11008462_1121275644566156_7712901710343774799_n
Другого дня семінар розпочався з доповіді «Ідеологія ісламізму і тоталітарні утопії» від відомого російського політолога Еміля Паїна. Він зазначив, що міфологізація традицій – то найважливіший елемент тоталітарних режимів (у т.ч. ісламістського), поживною середою для яких є маргінали. Нам зараз нав’язують нове ірраціональне середньовіччя, де театральність зашкалює (знищення старожитностей, маніакальне насильство, дивна естетика тощо). Стосовно нинішньої Росії, пан Паїн зауважив, що імперія затухає, адже на очах явища варваризації, коли не центр передає культурні й інші норми периферії, а периферія повчає центр і задає тон.

2
3Потім спілкувалися з Олексієм Макаркіним, справжнім енциклопедистом, першим віце-президентом Московського центру політичних технологій, говорили про «Модернізм і тоталітаризм у сьогоднішній Росії». Він вважає, що мала кількість російських добровольців на Донбасі – то показовий чинник, який свідчить про те, що реально, націоналістична ідея не спрацювала.

Із глибоким аналізом радянської економічної спадщини виступив економіст Кирило Рогов. Як важливий момент для аналізу він виділив диспропорцію між низьким виробництвом праці та порівняно високим рівнем її оплати у багатьох пострадянських країнах.

10
Іспанський професор міжнародного права Естеве Мольто, який надалі говорив про глобальні виклики та захист людей, з точки зору міжнародного права кваліфікував як його однозначні порушення і рішення глави однієї «наддержави» про вторгнення на українську територію, і залучення до антитерористичних дій регулярних військ, і переслідування журналістів за критику влади.

Завершився день неймовірною зустріччю зі знаменитим польським режисером Кшиштофом Зануссі, який, до речі, прилетів в Іспанію прямо з України, з Вінниці. Пан Зануссі говорив не лише про культуру, але й про політику: «У поляків вийшла модернізація, бо у 80-х вони на кухнях не лише обговорювали, як усе погано і що авторитарну систему треба знищити, а й те, яким бачиться полякам їхнє майбутнє», «Головне в житті народів — це спільне добро, тобто культура (почуттів, вчинків, рішень)», — це, якраз, республіканський підхід. І ефективним він може бути лише в режимі winwin, а не жорстокого суперництва. Слова митця ще раз підтверджують те, на чому постійно акцентуємо увагу ми. Це складно, але ми повинні створити та реалізувати Програму модернізації України!

9
7
Третій день розпочався з: «Відтворення «радянської людини» у пострадянський час», сприяв цьому Лев Гудков, соціолог, директор «Левада-Центр» (Росія). Він зауважив, що масова свідомість – не утілітарістська, а будується на ціннісних речах. Щодо характеристики радянської людини, то за матеріалами багаторічних соціологічних досліджень Лев Дмитрович вивів наступні її властивості: вона навчилася виживати у репресивній державі, сама передала владі право на безлад, для неї головним є статус і вона «хвора» на імперський синдром (коли насильство стає кодом соціальних відносин). ЇЇ патерналізм не дає рухатися інноваційно – лише консервативно. На запитання ж Віри Андріюк, про те, що потрібно зробити, щоб українці ідентифікували себе з Україною, отримали, здається, просту відповідь, яку, на жаль, чомусь не дуже у нас хочуть розуміти, а тим більше реалізовувати: «Потрібно поширювати правдиву інформацію через ЗМІ, популяризувати цінності, солідарність і нести відповідальність».

Журналіст дослідник Центру ім. Вудро Вільсона (США) Максим Трудолюбов разом із учасниками рефлексував на тему аналогій у російській історії. Серед усього він зазначив, що зараз думка – не в історії, вона в піарі… Було над чим задуматися – і надія на торжество здорового глузду відновилася!

4-e1433333509276

IMAG0849
Завершенням, а одночасно і змістовною кульмінацією дня стала розмова з істориком, засновником правозахисної організації «Меморіал» Арсенієм Рогінським. Видатний громадський діяч щодо тих складних умов, у яких опинилася путінська Росія, назвав головні питання для громадянина: 1) Як не дати себе вбити? 2) Як зберегти гідність? 3) Як продовжувати роботу? Треба не лінуватися, не втомлюватися, не втрачати критичність, зневіра в цій ситуації – принизлива. Думаємо, ці питання актуальні і для нас!..

8
Емоційною кульмінацією дня став футбольний матч фіналу Ліги Європи, в якому зустрічалися «Дніпро» та «Севілья» (до речі, це… столиця Андалусії, краю, де ми перебували). Отак – посеред вотчини «Севільї» виявилися пристрасні вболівальники «Дніпра». Неймовірний запал нашої енергії та спортивного азарту, думаємо, було відчутно і на полі у Варшаві, де проходило змагання: всі учасники семінару вболівали за українське «Дніпро». Шкода, трошки бракувало до перемоги…

Заключний день розпочався з екскурсії по двох чарівних місцинах Іспанії: Баесі (де проходив наш семінар) й Убеді (знаходиться по сусідству). Це два невеликі старовинні містечка Іспанії, внесені до списку ЮНЕСКО як надбання людства. Неймовірна архітектура! А скільки цікавих, моментами, смішних фактів про них дізналися! Ці міста символізують багатовікову історію Іспанії, колись наддержави, яка крізь негаразди, труднощі та тиранів вирвалася та відбулася. Символічно, що сам семінар у Баесі відбувався у кампусі імені великого іспанського поета й антифашиста Антоніо Мочадо.

12
До речі, автономна Андалусія славиться тим, що має більше 20% світового виробництва оливкової олії, на її території росте 69 500 000 дерев оливок. Логічно, що у Міжнародному університеті Андалусії навчається багато студентів-аграріїв, фахівців із ефективного використання ресурсів. До речі, Олег Слизько зробив перший крок до діалогу про співпрацю Полтавської державної аграрної академії з Університетом Андалусії (в особі віцеректора д-ра Віктора Луїса Гутьєрреса, котрий був присутній на заході).

IMAG0869
Під завісу відбулася лекція редактора The Financial Times (Велика Британія) Джона Ллойда на тему: «Журналістика та безпека, де баланс». Відомий журналіст закликав усіх присутніх заходити на сайти, де критично відносяться до уряду. Окрему увагу він присвятив новітньому феномену, коли усупереч океану інформації навколо, люди стали менш інформовані. На запитання Віри Андріюк про актуальність створення в Україні наукового ток-шоу, доповідач привів приклад цікавих і змістовних програм в європейських ЗМІ. Наприклад, такі передачі на BBC ще й дуже популярні.

^731D5E1364A85A4AFB8C41498C9A43C36C4FE2AB6FACC526B1^pimgpsh_fullsize_distr
Під час церемонії закриття лідер республіканців Павло Вікнянський узяв слово, розказав про враження, про те, що українці побачили тут зовсім інакшу Росію – Росію не імперіалістичну, а культурно західну, вільну та демократичну. Далі ми разом подякували організаторам семінару, подарували їм нашу республіканську футболку й українські солодощі.

І як уміють республіканці, продуктивно працювати та змістовно відпочивати, Іспанія підкорила нас своєю красою і місцевим колоритом, а ми «Шпанську країну» – українським запалом і невідступністю від нашої головної мети – України в ТОП-20 розвинених країн світу!

21-e1433335621895
Республіканці щиро дякують усім учасникам, а також організаторам семінару – Асоціації школ політичних досліджень при Раді Європи, Міжнародному Університету Андалусії, Фонду Вальсаїн, а особливо засновникам Московської школи громадянського просвітництва Лєні Немировській і Юрію Сенокосову, менеджеру Школи Марині Скориковій і констатують корисність заходу для справи розвитку критичного мислення, розбудови більш відкритого, толерантного, ефективного громадянського суспільства у всьому світі.

Звісно, ми запросили найбільш цікавих спікерів в Україну на фінал Студреспубліки-2015, тема якого «Програма модернізації України».

20-e1433327022942






Автор: Віра Андріюк, Олег Слизько

 
Рейтинг@Mail.ru