Майбутнє університетів: модернізація vs штучне укрупнення
Як Міносвіти реформує навчальні заклади, або чи є у вишів пігулка від поглинання. 8-9 грудня 2015р. Києвом прокотилася хвиля протестів студентів, у яких намагаються забрати рідний виш. Київська Студреспубліка активно бере участь у протесті УДФМТУ. Отже, історія та висновки.
Який привід був у Міносвіти для чергового наступу на автономію вишів і, власне, які є ліки від поглинання університетів, а також про досвід боротьби студентів і викладачів за незалежність легендарної Академії зовнішньої торгівлі (тепер — УДУФМТ), читайте далі у нашій статті.
Здавалось би, згідно Конституції у нас існує право на безкоштовну освіту, а більша половина всіх навчальних закладів — це державні, ректори яких є лише розпорядниками? Але ж ні, всюди, де присутні великі кошти, існує й їх примарна тінь – корупція. Це не оминуло й навчальний заклад одного з республіканців.
На днях стало відомо, що під т.зв. «реорганізацію» потрапив один зі столичних вишів – Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі – це легендарна колишня Академія зовнішньої торгівлі. 25 жовтня було прийняте розпорядження Кабінету Міністрів України про долучення цього вишу до КНТЕУ. Уявіть собі, яке ж було здивування, коли на початку грудня студентство помітило дане розпорядження. Це викликало бурю негативних емоцій, що вже було не стримати!
Студентами одразу було організовано протестний рух по протидії, можна сказати, зухвалому рейдерству університету. Одним із лідерів і його організаторів виступив студент магістратури цього вишу, активіст Київської Студреспубліки, депутат Студентського парламенту України-2015/2016 Артем Ніколенко.
Як він повідомив: «При аналізі правомірності прийняття Кабінетом Міністрів даного рішення, нами було виявлено, що весь його порядок розробки та прийняття було грубо порушено. Підготовка проекту розпорядження є досить кропіткою. Даний проект має бути погодженим у Міністерстві фінансів, Міністерстві юстиції, Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, воно має пройти через не одну експертизу, має заслуховуватись на громадських слуханнях, погоджуватись Секретаріатом Кабміну і т.д. Але дана процедура була абсолютно недотримана. Натомість, за даними джерел, Міністр освіти і науки Сергій Квіт на засіданні Уряду виніс дану пропозицію, так би мовити, з голосу, тобто без проходження цього всього порядку (це можливо, але у невідкладних випадках, точно не в даній ситуації). А що нас найбіліше обурило, так це те, що дане рішення було прийняте абсолютно таємно, без будь-якого діалогу чи навіть повідомлення!»
Студенти не стали терпіти такого відношення до себе й університету та 8 грудня провели загальну протестну ходу до стін Кабміну. Декілька сотень обурених вимагали повернути їх університет і звільнити керівництво міністерства. Що було дуже показово, акцію підтримали не тільки студенти, а й більшість трудового колективу університету.
Цікаво, що у цей же день під стінами Верховної Ради також відбувався протест галузевих Академій наук, що вимагали відміни рішення про їх об’єднання з НАНУ, а також скасування 40% скорочення фінансування науки. Там також були активними столичні республіканці.
А студентський мітинг усе продовжувався, допоки не з’явився представник Уряду. Але всі надії були розвіяні буквально першими його словами. Він повідомив, що, на жаль, своє рішення Кабінет Міністрів відмінити не може. Така кумедна ситуація розсмішила студентів, й вони продовжили свою протестну боротьбу. Деякі навіть висловлювали бажання залишитись на ночівлю! Врешті, було прийнято рішення пікетувати, допоки процес реорганізації не буде зупинений.
І тому вже на наступний день студенти та працівники університету знову вийшли на протест, але вже до стін Міносвіти. У підсумку було сформовано робочу групу, яка вела діалог із представниками міністерства. Результатами даної роботи, як нам стало відомо, було дивне рішення про те, що Міносвіти, яке задавалося б мало провадити збільшення автономії вишів, зараз виступило категорично проти самостійності університету… УДУФМТ запропонували самим обрати університет, із яким є бажання об’єднатися.
Що було далі? Ввечері трудовим колективом універу було прийнято рішення про діалог із міністерством. Багато хто не бачив іншого виходу.
Хоча Артем Ніколенко впевнений у зворотному: «Вважаю, що проблема поглинання університетів завжди знаходиться у колі чиїхось приватних інтересів. При цьому владою у царині освіти декларується політика оптимізації кількості вишів. А тому університет, що хочуть поглинути, повинен мати незаперечний аргумент щодо відмови від поглинання. На мою думку, чи не з найкращих аргументів є пропозиція владі зі сторони університету про чітку, змістовну програму модернізації університету. На жаль, у Києві мені не відомо університету, що ставив би собі за основну ціль, окрім навчання — втілення інноваційних ідей, підходів, новітніх предметів і т.д.
Впевнені, якби ми надали Міністерству освіти і науки таку модернізаційну програму, то питання реорганізації нашого університету відпало б узагалі, а ми б увійшли, щонайменше до топ-10 розвинених вишів Києва!»
Боротьба за вільні університети, якість освіти та науковий прорив продовжується!
