НОВИНИ
РЕГІОНИ
АР Крим
Вінниця
Волинь
Дніпропетровськ
Донецьк
Закарпаття
Запоріжжя
Івано-Франківськ
Київська обл.
Кіровоград
Луганськ
Львів
Миколаїв
Одеса
Полтава
Рівне
Суми
Тернопіль
Харкiв
Херсон
Хмельницький
Черкаси
Чернівці
Чернігів
м. Cевастополь
м. Київ
Світ
Білорусь
КАТЕГОРІЇ
всі теми
Новини Cтудреспубліки
Новини НДЛМ
Новини ВМГО
Аналітика
 
НОВИНИ
25-09-2018 / Новини Cтудреспубліки /  Україна

Лесиними шляхами до нового мистецтва

Возз’єднуймося з прекрасним! Ми маємо постійно творчо розвиватися і бачити точніше, ширше і глибше, щоб вдосконалити себе, покращити світ. Що і було продемонстровано під час ХХ ювілейного фіналу Студреспубліки на «Леся-фесті». Суб-фест новий — але зайшов на ура!

Суб-фест, придуманий спеціально в рамках проведення ювілейної Студреспубліки, яка пройшла 24-27 серпня 2018р. на Чорноморській косі на тему: «Як досягти прогресу і миру в Україні та на планеті», пройшов на якісному рівні і зібрав молодих і прогресивних поетів/ок. Деталі про подію, а також вірші, що перемогли – у тексті від кураторки цього суб-фесту.

 

 

 

 

 

 

З першого дня читань і дискусій нового суб-фесту в рамках фіналу ХХ Студреспубліки було зрозуміло, що порівняно небагато учасників/ниць Студреспубліки були зацікавлені в «Леся-фесті». Присутніми були автор(к)и, а вільних слухачів/ок, на жаль, було не так багато, як би хотілося. Це підсвідомо обурювало, чому людям не дуже цікаве мистецтво, як можна мріяти, не почувши чужих думок і прикладів мрій? Чому людей не цікавить альтернативне, хоча можливо і трохи нереальне майбутнє? Чому люди не солідарні з творцями, і кожен живе окремо своїм буденно-небуденним життям?

І тут народилась в нашій дискусії ідея, яку ми реалізували в рамках спецпроекту «Мистецтво в маси». Поети і поетки протягом всього фіналу ходили по наметовому містечку, під час вільного спілкування між собою і з іншими жителями Студреспубліки декламували свої вірші, інші твори, насичували хвилинки тиші прекрасним.

Підведення підсумків відбувалося в останній вечір Події Покоління. Вільний мікрофон на головній сцені Студреспубліки зібрав аншлаг, виступали близько 30 поетів і поеток, які ділились власними шедеврами з теплою публікою.

 

 

 

 

 

 

Очолила поетичне журі відома українська поетка, перекладачка, менторка суб-фесту Наталія Бельченко, котра ще й поділилася своєю майстерністю з учасниками/цями фіналу ХХ Студреспубліки, прочитавши для них суперцікавий і корисний майстер-клас про написання поезії та мистецтво перекладу (на прикладі польської мови).

 

 

 

 

 

Переможцем, володарем першого в історії кубку «Леся-фесту» став Антон Фарина з Рівного. Олександра Золотарьова з Харкова, 12-річна, найбільш юна поетка, отримала перемогу в номінації «Соціальна поезія». Вітаємо з вдалим творчим початком усіх республіканців. Продовжимо на ХХI Студреспубліці!

Партнером у проведенні «Леся-фесту» стало видавництво «Саміт-Книга». Перемож(ни)ці були нагороджені прекрасними книгами сучасних українських авторів/ок.

 

 

 

 

 

 

Переможні вірші до вашої уваги:

Антон Фарина  

Волк

я не зря люблю так волков:
в стае вместе живут
и какая бы ни случилась беда —
своего не сдадут,

будут биться эти воины тьмы
до последнего вздоха порой.
не станут волки людьми —
ведь волки не знают. ной.

та что там тот дикий пёс…
человек — вот вершина всего:
эволюцию, вижу, прошел,
а разорвать готов всё.

может, твари совсем не волки?
твари — те, кто плевал на родных
и убивал для забавы тех,
кто имел на себе ценный мех!

убивать для забавы — одно,
убивать, чтобы выжить — другое,
не понять людям то,
что для зверей святое.

лучше был бы волком,
не хочу я быть, как тиран.
эта мысль, словно в горле ком,
и проносится в мозг ураган —

ураган непонятных слов.
хочется завывать порой,
чтобы не видеть этих страшных снов.
но ЧЕЛОВЕК не знает. ВОЙ

 

 

 

 

 

 

 

Олександра Золотарьова

З вогнем не варто жартувати!

З вогнем не варто жартувати!
Василько – хлопчик є такий –
Та зовсім неслухняний.
Електроприлади ввімкнув,
Не став чекати маму.
Йому на праску все одно,
На світло і на плитку.
Побіг м’яча ганяти він,
Бо що ж робити влітку!
А вдома – ой халепа!
Уже усе горить,
Стовп диму аж до неба
Все більш і більш стоїть.
Сусіди 101 набрали,
Бо номер цей напам’ять знали.
Василько наробив турботи –
Пожежним знову є робота.
З сиреною вже мчить машина,
Під нею аж димляться шини!
То рятувальники в цей час
Спішать, щоб врятувати нас.
Хоробрі, мужні, як належно
З автівки вибігли пожежні.
Вода і піна пішли в дію,
Вони з вогнем боротись вміють!
Пожежний лізе по драбині.
Він не боїться зовсім диму.
Мерщій забратись у хатину,
А раптом, в хаті є дитина?!
Та не минає й півхвилини,
Як на руках тремтить дитина.
Через вогонь і той стовп диму,
Він виніс крихітку з хатини.
Втрачаючи свідомість, мама
Їх обійма двома руками!
Тепер пожежний і дитина —
Вони вже майже, як родина.
Ось може так ти зрозумієш,
Бо слухати, гадаю, вмієш:
Телевізор, й праску, й плитку
Вимкни, як ідеш з будинку.
З вогнем не варто жартувати,
Про це хотіла б нагадати
І дітям, і усім дорослим.
З вогнем боротися непросто!

Аналітика гри-2018 






Автор: Анастасія Бридихіна

 
Рейтинг@Mail.ru