НОВИНИ
РЕГІОНИ
АР Крим
Вінниця
Волинь
Дніпропетровськ
Донецьк
Закарпаття
Запоріжжя
Івано-Франківськ
Київська обл.
Кіровоград
Луганськ
Львів
Миколаїв
Одеса
Полтава
Рівне
Суми
Тернопіль
Харкiв
Херсон
Хмельницький
Черкаси
Чернівці
Чернігів
м. Cевастополь
м. Київ
Світ
Білорусь
КАТЕГОРІЇ
всі теми
Новини Cтудреспубліки
Новини НДЛМ
Новини ВМГО
Аналітика
 
19-05-2010 / Аналітика /  Україна

Динамічні мережеві структури без керівного ядра




 

 


Доповідь Тараса Плахтія на "ІІ Зимовій Студреспубліці" 26 лютого 2010 року.

Продовження. Перша частина тут
Отже, ми підійшли до вирішення більш конкретної та практичної задачі по проектуванню мережевих неієрархічних суспільних структур без керівного ядра, які стабільно, протягом тривалого часу, утримували б свій курс на досягнення поставлених у програмних засадах цілей та були б життєздатними у агресивному зовнішньому середовищі, де провідну роль грають корпоративні утворення різної природи з практично необмеженими ресурсами.
На рис.8 зображено фрагмент принципової схеми такої структури, а саме концепції формування комунікативних зв’язків її елементів у функціональних вузлах – малих первинних групах.


Рис. 8.

Тобто мова йде не просто про структури з множинними комунікативними зв’язками між їх елементами, а чітко обумовлюється упорядкованість цих зв’язків певними правилами та алгоритмами. Забігаючи наперед, скажу, що мова йде про здатність таких організацій динамічно переструктуруватися у відповідності до задач, які вирішує структура у кожний момент часу адекватно до викликів зовнішнього середовища. Як видно зі схеми, кожний елемент пропонованої структури взаємодіє з іншими елементами як мінімум у трьох комунікативних вузлах – первинних малих групах, у складі яких людина може найбільш ефективно працювати. Кожна з цих груп має власне функціональне призначення: групи поділяються на профільні, які розглядають питання певного напрямку (економічного, юридичного, історичного і т.п., перехресні, у яких зібрані фахівці з різних напрямків, і виконавчі, що призначені для реалізації загальноструктурних рішень. Крім того, виконавчі групи можуть мати змішану будову, а також бути тимчасовими, утворюватися циклічно чи залишатися постійно діючими. Таке упорядкування взаємодії учасників структури дає можливість подолати між групову конкуренцію та боротьбу за найбільший вплив у структурі, що неминуче б виникла, якщо б учасники були поділені на групи механічно. Крім того, участь кожного учасника одночасно у трьох первинних групах нівелює груповий тиск кожної з них, який чиниться на нього, що особливо важливо за наявності в групі яскраво вираженого психологічного чи авторитетного лідера.
Хочу додати, що в основу пропонованого проекту закладено концепцію „Я-партія”, яка повністю відповідає найсучаснішій військовій концепції „Я-армія”, що передбачає участь у військових операціях невеликих підрозділів, оснащених високотехнологічними засобами спостереження, комунікації і ураження. При цьому вони автономно самоуправляються у відповідності до загальної стратегічної мети військової акції.
На рис. 9 зображено схему будови пропонованої мереженої структури.




Рис. 9.

На відміну від існуючих партій і громадських організацій, її первинною базовою ланкою є самокеровані профільні робочі групи або команди різного функціонального призначення, що складаються з 5-9 (до 12) учасників та працюють за методом проектів, адаптованим до застосування в таких структурах.
Самокерованість групи полягає у відсутності формального лідера і досягається спеціальним навчанням та тренінгами учасників групи з метою освоєння навиків командної роботи. Всі рішення члени груп приймають консенсусом, керуючись їх відповідністю до цілей та програмних засад структури. Розподіл груп за профілями здійснюється відповідно до цілей організації, які мають бути формалізовані і чітко виписані.
Для забезпечення життєдіяльності структури утворюється організаційний відділ, що виконує задачі ведення обліку членів структури та координації підрозділів структури ( підрозділу підтримки сайту, бухгалтерії, і т.п.). Одночасно створюється відділ стабілізації структури, до якого входять фахівці з психології та соціології, тренери та інші спеціалісти для навчання учасників структури командній роботі. Наявний також інститут експертів, якими стають найкомпетентніші учасниками відповідних профільних груп і у обов’язки яких входить консультування груп інших профілів.
Спробуємо абстрагуватися і розглянути алгоритм роботи (рис. 10) профільної чи перехресної групи пропонованої мережі як первинної ланки, що певним чином приймає, розпізнає, аналізує, структурує інформацію з зовнішнього середовища, визначає управляючі впливи відповідно до програмних засад і цілей структури і, як буде показано далі, частково здійснює практичну їх реалізацію, а також контроль за реакцією зовнішнього середовища на вплив.


Рис.10.

Отже, здійснюючи постійний моніторинг інформації, що надходить з зовнішнього середовища (а це — відрита інформація про діяльність владних структур, приватно отримана інформація від функціонерів різних органів влади, а також ідеї, отримані від інших учасників мережі і т.п.) група на своїх засіданнях певним чином структурує її потік в результаті фахового аналізу та обговорення. Результат діяльності первинних груп має дві складові: структурована інформація з зовнішнього середовища у вигляді аналітичних звітів і прес-релізів ( з подальшим розміщенням на інформаційних ресурсах) та безпосередньо проекти рішень, які включають необхідні управляючі впливи на зовнішнє середовище відповідно до виявлених викликів. У випадку консенсусу в середині групи щодо вироблених проектів рішень, останні потрапляють на загальноструктурне обговорення та голосування за певними правилами та алгоритмами. Не вдаючись в технічні деталі, зауважу, що цілком очевидною є необхідність прийняття таких рішень кваліфікованою більшістю, що зменшить ризики розпаду мережі. Також хочу зазначити, що на загальноструктурне обговорення та голосування виносяться лише питання чи рішення, які попередньо опрацьовані первинними групами і супроводжуються відповідним обгрунтуванням.
Для пояснення принципів обробки пропонованою мережевою структурою зовнішніх інформаційних потоків, скористаємося методикою, яку запропонував російський науковець, автор ідеї нейросоцу І. Бощенко. Він представив компетентність людини графічно, як функцію від переліку професій (верхній графік рис. 11).



Рис. 11.
Тобто кожен з нас, як правило, найбільш компетентний у діапазоні знань своєї базової освіти, а також має високий рівень компетентності у деяких інших професіях, що були освоєні з різних причин протягом життя. Наприклад, найбільший пік кваліфікації інженера механіка лежить в діапазоні технічних професій, проте, одночасно, він може бути гарним рибалкою, хорошим шахістом та відмінним водієм. Для подальшого аналізу спростимо цю функціональну залежність та представимо її у координатах „компетентність – кругозір”, залишивши єдиний пік в області базової освіти (нижній графік рис. 11). Адже очевидно, що вісь переліку професій по своїй суті містить весь можливий інформаційний спектр, генерований суспільством, який, очевидно, і є тим зовнішнім інформаційним потоком, що повсякчас пронизує суспільство і кожного з нас зокрема через ЗМІ, різного роду друковані видання та безпосередньо через процес особистого спілкування.
На верхньому графіку рис. 12 зображено інтегральну компетентність профільної групи, яка є результуючою особистих компетентностей кожного з п’яти ( у даному випадку) її учасників. Вона розташована у вузькому діапазоні даного профілю на осі кругозору, або, іншими словами, профільна група працює в режимі вузькополосного інформаційного фільтру, який пропускає та опрацьовує відповідний діапазон зовнішнього інформаційного потоку.



Рис. 12.

Причому очевидно, що рівень інтегральної компетентності (і, відповідно, чутливості) групи є високим по всій ширині діапазону профілю. Тобто можна стверджувати, що в процесі роботи такої групи формується її спільна когнітивна модель з високою інтегральною компетентністю по всій ширині діапазону профілю, а кожний член профільної групи стає носієм цієї інтегральної компетентності і, відповідно, групової когнітивної моделі.
Оскільки в мережевій структурі така група далеко не одна, то весь потік інформації з зовнішнього середовища сортується ними у діапазонах власних профілів, аналізується та вже опрацьованим – у вигляді логічних інформаційних модулів, попадає на сайт – спільне інформаційне середовище, що забезпечує можливість ознайомитися з ними кожному учаснику мережі.
Тобто профільні групи мережі здійснюють структурування, упорядкування, розподіл та аналітичну обробку зовнішніх інформаційних потоків в діапазонах своїх профілів з метою пошуку методології і шляхів управляючого впливу на зовнішнє середовище, а також його ініціювання в межах відповідних профілів.
Як було зазначено в одній з попередніх публікацій, мережева структура працюватиме в режимі взаємовкладених сценаріїв, тобто паралельно з участю у профільних групах, кожен з учасників мережі буде учасником інших, зокрема, перехресних груп, які включають фахівців різних профілів. На нижньому графіку рис.12 зображено функціональні залежності максимальної та мінімальної інтегральних компетентностей типової перехресної групи від широти кругозору.
Як видно з графіку, при розгляді питань, що не обговорювалися до того в профільних групах, інтегральна компетентність перехресної групи буде мати мінімальне значення, проте воно буде значно вищим за величину компетентності будь-якого окремого члена мережі.
Проте, у випадку розгляду питань, що попередньо обговорювалися в профільних групах, інтегральна компетентність перехресної групи може досягти свого максимуму, що відповідає верхній червоній лінії на нижньому графіку рис.12.
І хоча її реальне значення менше від пікового значення компетентності будь-якого члена мережі та лежить у площині між означеними лініями максимуму та мінімуму, проте, цілком очевидно, що величина інтегральної компетентності перехресної робочої групи стабільно висока по ширині всього кругозору.
Опрацьовані таким чином інформаційні потоки у вигляді цілісних логічних інформаційних модулів в свою чергу також потраплятимуть на сайт структури і будуть доступні для ознайомлення кожному члену мережі. Без сумніву, що вироблені мережевою структурою нові смисли, нові ідеї, нові змісти, нові альтернативи, нові інноваційні пропозиції потраплятимуть в зовнішнє середовище, притягуючи своєю новизною мас-медіа, а також всіх, хто мислить категоріями загальносуспільних інтересів. Все це дасть змогу мережевим організаціям здійснювати безструктурне управління зовнішнім середовищем у міру своєї здатності набувати рис та якостей референтних груп.
Отже, перехресні групи мережі здійснюють аналіз зовнішніх та структурованих внутрішніх інформаційних потоків з метою вироблення методології, стратегії і тактики здійснення управляючих (головним чином – інформаційних) впливів на зовнішнє середовище, а також їх ініціювання по всьому спектру діяльності структури.
Очевидно, що все вище описане буде справедливим і для оберненого випадку – коли спершу питання розглянуть перехресні групи, а потім воно потрапить на розгляд до груп профільних, кожен з учасників яких буде носієм об’єднаної когнітивної моделі перехресної групи з даного питання і, відповідно, носієм її інтегральної компетентності.
Коли згадати, що для свого аналізу ми взяли спрощений графік компетентності людини, то врахування всіх піків компетентності за початковим графіком І. Бощенка переконливо свідчитиме про суттєво вищу реальну ефективність процесу опрацювання зовнішніх інформаційних потоків мережевими структурами пропонованого типу на практиці.
Тому можна стверджувати, що при організації таким чином роботи мережевої структури виникає свого роду мультиплікатор інтелекту, що, безперечно, з часом приведе до утворення стійкого „Колективного інтелекту” на базі об’єднаної когнітивної моделі організації, рівень якого буде значно вищим від рівня інтелекту будь-якого окремого члена мережі. Можливо це частково пояснює природу синергетичного ефекту, який виникає при груповій роботі та дозволяє отримувати колективні рішення більш вищого якісного рівня від рівня рішень окремої особистості.
Цілком очевидно, що механізм мультиплікатора інтелекту спричинятиме появу мотивації у членів структури до самоосвіти та сприятиме їх творчій самореалізації. Ця мотивація буде значно посилена тим фактором, що групи структури працюватимуть за відомим і перевіреним в освіті та бізнесі методом проектів, який слід адаптувати до роботи в суспільних структурах та який забезпечить максимально рівномірний розподіл загального об’єму необхідної для виконання умовної роботи серед усіх членів мережі.

На рис. 13. зображена схема взаємодії пропонованої мережевої структури з зовнішнім середовищем.


Рис. 13.

Сама організація зображена в розгорнутому стані, проте слід розуміти, що її переструктуризація відбувається динамічно у відповідності до алгоритмів і правил внутрішньої життєдіяльності та адекватно до викликів зовнішнього середовища. При роботі у складі профільних груп, структура пропускає зовнішній потік інформації через вузькополосні профільні фільтри, структурує її та генерує управляючі впливи в межах свого профілю. Працюючи у складі перехресних груп, структура пропускає зовнішні та внутрішні інформаційні потоки через широкополосні фільтри з метою вироблення стратегії і тактики та генерування управляючих впливів на загальноструктурному рівні.
Зрозуміло, що у випадку багаточисельної структури, вся інформація публікується та зберігається на сайті. Зі схеми видно, що структура самоуправляється, ставлячи перед собою практичні задачі у випадку необхідності реальних дій на фізичному плані у складі виконавчих груп, структурованих у виконавчу ієрархію. Проте цілком очевидно, що основним результатом діяльності мережевої організації пропонованого типу є здійснення інформаційних управляючих впливів на зовнішнє середовище з метою безструктурного управління процесами, що проходять у ньому для відстоювання та реалізації загальносуспільних інтересів, які викладено у програмних засадах структури у вигляді списку цілей і шляхів їх реалізації.
Коротко поясню, що розумію під безструктурним управлінням. Восени 2009 року в Україні шляхом інформаційних маніпуляції в мас-медіа була організована паніка, викликана поширенням вірусу свинячого грипу. Очевидно, що метою паніки були інформаційні маніпуляції суспільною думкою під час передвиборчої кампанії. Малося на меті довести електорат до фрустрації через переляк для подальшого цільового інформаційного впливу на користь певних кандидатів у президенти. Тобто, отримавши певним чином скомпільовану інформацію по телебаченню, чи не все українське суспільство певним чином змінило свою поведінку, а саме – люди бігали по аптеках, купували та одягали маски. Статистично обумовлена зміна поведінки членів соціуму внаслідок інформаційного впливу на них і є результатом безструктурного управління ними цільовою інформацією, а саме – логічними інформаційними модулями. Проте більшість користувачів Інтернету та частини інших мас-медіа в Україні на певному етапі розгортання паніки ознайомилися з рекомендаціями доктора Комаровського і, відповідно, змінили поведінку. Тобто логічний інформаційний модуль від доктора Комаровського, вкинутий у суспільний інформаційний простір з допомогою незалежних ЗМІ в Інтернеті, самостійно розгорнувся, поширився і спричинив відповідну зміну поведінки тих, хто з ним ознайомився – вони припинили панікувати та зняли пов’язки у відкритих приміщеннях внаслідок розуміння їх неефективності. Тобто одна людина, якісно сформувавши цілісний логічний інформаційний модуль, вплинула на поведінку суспільства на рівні, що співвідносний рівню широкомасштабних впливів, які були спрямовані на нагнітання паніки.

Продовжимо розглядати принципи роботи пропонованої мереженої структури. Очевидно, що чи не найважливішою задачею проектування є утримання структурою заданого напрямку руху на протязі тривалого часу свого існування та здатність коригувати за певними відкритими правилами список початкових цілей у відповідності до змін у зовнішньому середовищі.
Корегування цілей може здійснюватися, наприклад, у відповідності до методологій, що викладені у літературі зі стратегічного менеджменту для бізнесових структур або до методологій військового стратегування, наприклад „Петлі Бойда”, яка покладена в основу розробки частини американських військових проектів.
Для утримання протягом тривалого часу заданого напрямку руху, що включає виконання виписаних у програмних засадах основних цілей, шляхів їх реалізації та збереження протягом життєдіяльності певних основних характеристик ( наприклад чесності у внутрішніх взаємостосунках, відкритості, дієвості і т.п.) в роботу структури закладено механізми, що забезпечують надійні зворотні зв’язки (рис. 14).



Рис. 14.

Для цього в алгоритм роботи вводиться механізм періодичного оцінювання діяльності структури кожним з учасників, а саме оцінювання реалізації кожної цілі з їх списку, що викладений у програмних засадах, шляхів їх реалізації та основних характеристик, що мають бути притаманні структурі протягом всього часу її існування.
Відповідно до цього механізму кожен учасник періодично, наприклад, щомісяця, оцінює діяльність структури у відповідності до певної шкали за чітко визначеними критеріями оцінювання. Після статистичної обробки результатів з використанням заходів забезпечення їх автентичності, вони у вигляді графіків з’являються на сайті, причому кожна ціль, шлях реалізації та характеристика мають власне графічне відображення. Одна з перехресних груп, в ідеалі – ідеологічна група, яка виробляла установчі програмні засади, аналізує та інтерпретує отримані результати оцінювання і пропонує організаційні заходи, що спрямовані на покращання роботи на ділянках з низькими оцінками. В ідеалі, поряд з внутрішнім, мав би бути реалізований зовнішній зворотній зв’язок – таке ж оцінюванні мали б проводити відомі та авторитетні у суспільстві, на погляд учасників структури, громадські діячі.

На рис. 15 представлено механізм формування рейтингового списку кандидатів у виборні органи влади різних рівнів від всієї структури.



Рис. 15.

Кандидатом може стати будь-який учасник після його висунення будь-якою з груп, у роботі яких він приймає участь з паралельним наданням йому певної кількості часток владних повноважень іншими учасниками, або внаслідок само висунення з збереженням за собою своїх часток владних повноважень у рейтинговому списку. Далі, за певними правилами, будь-який учасник організації передає кандидатам свої частки владних повноважень, причому загальна кількість цих часток у кожного є фіксованою, як і мінімальна кількість часток, які кожен учасник зобов’язаний делегувати кандидатам на кожному з владних рівнів.
Сумування власних та отриманих від інших учасників владних часток формує рейтингову їх суму, причому у будь-який момент часу кожен, хто надав свої владні частки тому чи іншому кандидату може забрати їх назад або додати ще частину з кількості, яка у нього залишилася. Тобто такий механізм у повній мірі реалізує принципи динамічної демократії, при якому рейтинг кожного кандидата або вже делегованого у владу учасника визначається он лайн в залежності від результатів його діяльності. При падінні рейтингу до встановленої нижньої межі, учасник позбавляється права бути кандидатом, чи зобов’язується відмовитися від виборної посади у владному органі. Аналогічний порядок діє щодо відповідальних виконавців чи керівників виконавчих груп організації, про яких буде згадано нижче.
Зрозуміло, що запропонований спосіб рейтингування не забезпечить стовідсоткового складення повноважень тими представниками організації у владних органах, рейтинг яких опустився нижче встановленої межі. Проте, можна бути певним, що ситуація значно поліпшиться у порівнянні з сьогоднішнім станом справ, коли депутати різних рівнів забувають про програмні засади власних партійних структур на другий день після обрання. Адже попрацювавши тривалий час у групах до виборів та продовжуючи працювати в них під час виконання своїх депутатських обов’язків, не так просто переступити морально-етичні бар’єри та перекреслити всі зв’язки, що сформувалися за час спільної роботи. Тому, кожен з депутатів, хто перестав спрямовувати свої зусилля на реалізацію програмних засад організації, по крайній мірі буде виключений з неї, внаслідок чого похитнеться його авторитет, а сама структура уникне політичної відповідальності за подальші дії відступника. Тобто запропонований механізм включає психологічні чинники, що у певній мірі змушуватимуть делегованих у владу представників діяти згідно програмних засад організації.
На рис. 16 представлено один з варіантів вхідного фільтру – правил прийому нових членів організації.


Рис. 16.

Цей варіант мало чим відрізняється від правил прийому, що діють в існуючих партіях. Він передбачає, що після отримання двох рекомендацій новий учасник може стати кандидатом у члени організації, а за певний термін, після обов’язкового отримання обумовленої кількості додаткових рекомендацій, кандидат переходить у повноправні члени. Проте, така система підбору не є найбільш оптимальною і подана тут як один з можливих варіантів. На мій погляд, найкращим варіантом прийому нових членів мала б бути майже повна відсутність будь-якого вхідного фільтру з одночасним встановленням надійних механізмів виключення зі структури учасників, діяльність яких виходить за рамки програмних засад та спрямована на досягнення цілей, що відмінні від цілей організації.
Хочу додати, що в суспільстві лише приблизно 12% людей мислять категоріями загальносуспільних інтересів, а менше 1% здатні безоплатно щось робити на практиці для їх реалізації. Пропонована структура призначена в першу чергу для організації діяльності саме таких людей з метою поєднання їх зусиль, що спрямовані на реалізацію загальносуспільних інтересів. Бо на сьогодні у них нема жодної альтернативи – зібравшись разом, вони вибудовують чергову ієрархію з неминучим сценарієм її подальшого розвитку, який викладено на початку мого виступу.
На основі попередніх викладок розроблено універсальний алгоритм самоорганізації громадян для вирішення спільних проблем, який можна застосовувати у роботі будь-якої існуючої партії чи громадської організації без суттєвих початкових змін у будові, заклавши його в основу роботи існуючого керівного ядра з подальшим запланованим поступовим розширенням останнього до меж всієї організації. Маю надію, що прийде час, коли така самоорганізація відбуватиметься спонтанно, будь-яка хаотична група людей зможе миттєво і природно, мов у танку, структуруватися у такий спосіб, гнучко реагуючи на зовнішні виклики.
Спробую викласти згаданий алгоритм, використавши спрощений приклад, коли задач, які слід спільно вирішити — 5, а кількість учасників групи — 25. Зрозуміло, що вказані значення можуть суттєво змінюватися, проте прийом нових учасників чи відхід їх частини до певної мінімальної кількості ніяк не впливатиме на злагодженість та синхронізацію спільних дій та на формування, як у народному танку, цілісного образу структури.
На рис. 17 зображено схему розподілу учасників за профільними, перехресними та виконавчими групами.


Рис. 17.

 продовження читайте тут






Автор: Тарас Плахтій, учасник ІІ ЗиСР

 
Рейтинг@Mail.ru