НОВИНИ
РЕГІОНИ
АР Крим
Вінниця
Волинь
Дніпропетровськ
Донецьк
Закарпаття
Запоріжжя
Івано-Франківськ
Київська обл.
Кіровоград
Луганськ
Львів
Миколаїв
Одеса
Полтава
Рівне
Суми
Тернопіль
Харкiв
Херсон
Хмельницький
Черкаси
Чернівці
Чернігів
м. Cевастополь
м. Київ
Світ
Білорусь
КАТЕГОРІЇ
всі теми
Новини Cтудреспубліки
Новини НДЛМ
Новини ВМГО
Аналітика
 
26-09-2016 / Аналітика /  Україна

Чи зробимо висновки з власної незрілості?

dsc_1063о. Антоній Рудий: «У чому моя надія? Що завтра знайдеться кілька харизматичних українців, котрі переломлять нашу стагнацію, я чомусь вірю. Окрім брехунів і пройдисвітів у наших родинах досить талановитих, обдарованих, старанних і працьовитих та яскравих особистостей. Так уже бувало в українській історії не раз…»

Студреспубліка – унікальний простір, де стикаються декілька шарів реальності та майбуття: море та південне сонце, найпотужніша в Україні футурологічна дискусія на тему «Позитивні сценарії модернізації України: роль громад і молоді», 15 суб-фестів прогресивних молодіжних культур і напрямків. Понад півтисячі молоді й експертів прагнули за 3 доби побудувати кращі державу та суспільство, ба більше – дати дороговкази для України. Про уроки фіналу-2016 рефлексує психолог і священик о. Антоній Рудий.

У капкані незрілості молоді та цинізму кланів

7eg_kduks3sУ кризові часи настає мить істини. Якими ми є насправді. Ми протягом життя часто не усвідомлюємо багатьох аспектів людського життя, чим знецінюємо своє призначення в онтології Буття. Настільки перебіг часу змінився, що все людство увійшло у неабияку кризу свого існування. Бачимо, що і для нас під загрозою опинилось найважливіше для нас надбання – свобода та власна самобутність, культура й економічна стабільність.  Економічно, політично, і що найгірше, духовно треба визнати: ми деградуємо. Напевно тому, що цей час попереджував етап бездуховності 90х років. Ще багато виправдань знайдемо. Так, після часу комуністичної ідеології та з поверненням до християнських цінностей і відновлення християнської Традиції як властивої для нашої культури, ми ще не спішимо це зробити, а лише базікаємо, як це важливо для нашого народу! А можливо, що і наша тожсамість як індивідуальна, а також як єдиного українського народу ще не до кінця сформовані. Як саме і чим українським вона буде формуватися?

І, плюс, ще багато інфантилізму (в тому також нездатність до відповідальності), а напевно і цинізму у правлячих кланів, котрі всім вилазять неабияким боком, знеславлюючи нас у Світі й обкрадаючи нас матеріально. А оманливий постійний пошук назовні ворогів, винних у наших бідах, замість замислитись над власною незрілістю!..

Ця Студреспубліка була відображенням дійсності у нашій країні, котра зовсім інакше вже сприймається, ніж завжди. Такої пасивності молоді я ще ніколи не бачив у минулі рази. Хвороблива незрілість і відсутність критики щодо себе, але натомість скільки претензій до всього світу!!! Амбіційність, роздута на бажанні «пишатися»… це найсумніше.

Але є привід і для оптимізму…

При цьому примітні деякі позитивні явища, котрі приємно вразили. Ми адекватно приймаємо нашу різномовність і походження з різних національних корінь. Там, де є змішання народів, там найбільше геніальних та обдарованих людей — це закон генетики. У нашій ментальності ми свобідні люди (принаймні поки). У поколінь, народжених після 1991р., мабуть, це вже у крові. Не бракує у нас  оригінальної емоційності як риси українського характеру, але у декого, хто були учасниками ОДГ на фіналі Літньої Студреспубліки, це ставало перешкодою, замість стати ресурсом. А саме вміння поєднати неповторну емоційність із інтелектом — може статися нашим ресурсом.

Мабуть, тому крім печалі, я знайшов у собі радісне почуття – надії.

img_7846З Павлом Вікнянським ми дискутували: чому так виглядає дійсність сьогодні. Можливо, тому що найкраща молодь подались у студентство за кордон. І, мабуть, найкраща молодь уже там? Чи найкращі все ж таки знайдуться серед тих, що залишаються в Україні? Це питання, на мою думку, зараз вирішується. Можливо з тих, що залишаються, знайдуться пасіонарії, харизмою котрих буде послужити країні та нації. Не балачками, а компетенцією, твердою волею та правдивою, жертовною любов’ю до України. Щоби співгромадяни пригадали собі істину – до гробу кишені не прибивають, і перестали трястися при слові «гроші», котрих не вистачає або у декого надмір, і їх треба десь сховати.

Щоби підлітковий інфантилізм співмешканців був компенсований прикладом зрілих рішень наших керманичів, що вкрай необхідно для правдивих, якісних змін у нашому суспільстві. А не модифікація гри в наперстки…

Чи були такі учасники серед нас, що запалились відповідальністю за політичні процеси у нашій країні?

Чи з цьогорічних учасників завтра знайдуться здатні ініціювати радикальні переміни – реформи, зрозумілі своїм змістом усім, і які по-справжньому здивували б тих, що втікли?

img_8008img_7861

 

 

 

 

 

 

 

В чому моя надія? Що завтра знайдеться кілька харизматичних українців, котрі переломлять нашу стагнацію, я чомусь вірю. Окрім брехунів і пройдисвітів у наших родинах досить талановитих, обдарованих, старанних і працьовитих та яскравих особистостей. Так уже бувало в українській історії не раз…

Аналітика гри-2016






Автор: о. Антоній Рудий

 
Рейтинг@Mail.ru