fbpx
 
НОВИНИ
РЕГІОНИ
АР Крим
Вінниця
Волинь
Дніпропетровськ
Донецьк
Житомир
Закарпаття
Запоріжжя
Івано-Франківськ
Київська обл.
Кіровоград
Луганськ
Львів
Миколаїв
Одеса
Полтава
Рівне
Суми
Тернопіль
Харкiв
Херсон
Хмельницький
Черкаси
Чернівці
Чернігів
м. Cевастополь
м. Київ
Світ
Білорусь
КАТЕГОРІЇ
всі теми
Новини Cтудреспубліки
Новини НДЛМ
Новини ВМГО
Аналітика
 
30-10-2013 / Аналітика /  Полтава

В Україні немає політичних шкіл, або комсомольці не вічні

Олег Слизько: «Нещодавно була 95-та річниця від заснування комсомолу. Як не парадоксально, але за останні сто років лише він яскраво відіграв роль політичної школи для українців. Хочеться зануритися в історію, залишивши скептицизм і не обговорюючи негативні наслідки ВЛКСМу та комуністичного режиму в цілому».

Щоб стати певним висококласним фахівцем і нести відповідальність за свій напрямок роботи, потрібне навчання, а отже й диплом про освіту. Але коли ми говоримо про найвпливовіших у державі людей, то цей принцип порушується і спостерігається такий собі майже нікому непомітний парадокс? Політики не мають відповідної освіти, а отже годі й говорити про якусь-там українську політичну культуру, відсутність якої все частіше констатують провідні експерти. А це означає, що майбутнє держави, в якої немає якісної політики, під загрозою.

У цивілізованих європейських країнах і США своєрідним інститутом підготовки політкадрів є партія, класична правильна партія, де молода людина, починаючи з простого членства і виконання статутних зобов`язань, може пройти всі етапи й отримати певні знання та навики перед дорослою політикою.

За часів Незалежності держава декілька разів здійснювала «поштовхи» підняти молодь. Це й НДЛМ, й структура регіональних молодіжних парламентів, обласних комітетів молодіжних організацій, створення в кожному навчальному закладі органу студентського самоврядування, Всеукраїнська студентська рада й ін. Безперечно, ефект від цих проектів був, але не в національному масштабі. Напевне, найбільш вдалою молодіжною структурою була Народно-демократична ліга молоді.  Але і її повноцінно можна вважати відлунням комсомолу.

Після розпаду Союзу соціалістичні партії будували переважно старші комуністи, а народно-демократичні — комсомольці. І відбувся такий ланцюжок: Комсомол – Народно-демократична партія – Народно-демократична ліга молоді. Багато хто вже не пам`ятає НДП, але її можна свідомо називати «кузнею політкадрів» (не плутати з харизматичними лідерами). Тоді на першому місці була ефективність і як-не-як, але в Україні була політика і був парламентаризм, зараз же ці два поняття практично нівельовано.

Мало-хто знає, що до складу НДП у різний час входили Віктор Ющенко, Анатолій Кінах, Євген Кушнарьов, Валерій Хорошковський, Анатолій Толстоухов, Анатолій Матвієнко, Сергій Куніцин, Валерій Пустовойтенко (Прем`єр-міністр (1997–1999рр.), Людмила Супрун, Юрій Єхануров (Прем`єр-міністр (2005–2006рр.), Олег Петров, Олександр Разумков, наш земляк Костянтин Жеваго [полтавчанин] і ще багато маловідомих прізвищ успішних керівників. Уявіть, у свій час фракція НДП у Верховній Раді налічувала 92 народних депутати.

У той час у Полтаві до Народно-демократичної партії входили нинішній губернатор Олександр Удовіченко, екс-секретар міської ради Олександр Козуб, депутат міськради V скликання, бізнесмен Віктор Семенов, відомий політичний менеджер Микола Ачкасов, начальник обласного управління Пенсійного фонду Валерій Руденко, голова Громадської ради при ОДА Володимир Голуб і багато інших, а очолювала обласну організацію НДП заступник голови цієї партії, нинішній керівник проекту «Сорочинський ярмарок» Світлана Свищева.

А полтавськими НДЛМцями були такі яскраві фігури в молодіжній політиці, як депутат Київської облради, бізнесмен Володимир Крутько,  успішний топ-менеджер Олег Вустенко, голова Молодіжного парламенту Полтавщини Олександр Сазонов, громадський діяч Сергій Шахов, підприємець Роман Бовкун, експерт із альтернативних видів енергетики Петро Крайсвітній і багато інших, які були особистостями та прикладами борців за справедливість, хай навіть у молодіжному середовищі. Це дійсно була потужна молодіжна організація зі своєю мережею, розгалуженою по всіх районах і подекуди в селах і, найголовніше, інтегрована у політичні процеси. Молодь у НДП мала значне слово і впливала на рішення партії. Таких оргів як НДЛМівці до цього часу не з`явилося.

Ця тема була більше партійною, аніж державною і прожила на пару років довше, ніж сама НДП, і всім зрозуміло, що прополітична організація партії не може бути в авангарді, коли самої партії не існує. І так Україна розпрощалася з надією на підготовку молоді до дорослого державного життя.

Мені пощастило у свій час працювати пліч-о-пліч зі справжніми комсомольцями тих часів і НДЛМівцями. У них є чому повчитися. Вони надзвичайно помірковані, уміють діяти, як кажуть люди, без фанатизму, злагоджено працюють у команді, підстраховують один одного. Нинішня обласна влада та попередня міська — це вихідці з комсомолу. Деякі «отці міста» говорять, що согоднішня обласна команда дійсно найуспішніша за останні двадцять років.

В Україні наразі політичним ліфтом є гроші та зв’язки, бо 99% партій є політичними проектами, тобто несправжніми партіями. Тоді й відповідно політиків можна назвати несправжніми.  І навіть той один відсоток не є гарантією висококласної підготовки.

Подивіться, чим займаються 450 народних депутатів і увесь інший політикум? Функція одна — це розподіл бюджету і все… У світі вже давно існують корпорації, які у процесі глобалізації займаються справами, які ми звикли бачити притаманними державам. Корпорації можуть у рази ефективніше збирати податки та розподіляти бюджет і все це політиканство стало б непотрібним, але є ризик втратити свою незалежність. Тому, перед нами стоять дійсно надсерйозні виклики.

Ще максимум десять років і останні успішні комсомольці стануть пенсіонерами. Це буде своєрідне переродження, але чи в кращу сторону? Та сьогодні у нас поки що є унікальна можливість спілкуватися з загартованою радянською молоддю — зрілими українськими керівниками, адже на даний час найкращою школою політики в Україні є спілкування та співпраця зі старшим поколінням.

Тож, вітаю вас, шановні комсомольці зі святом, яке дійсно, хто б що не говорив, знаходиться у вашому серці, навіює вам згадки про молодість і додає наснаги до роботи. Вірю, що ви сповна зможете передати молоді свій позитивний досвід, а ваша мудрість буде пронесена нами через віки.

Тому, нам життєво потрібні справжні політичні «робокопи» з холодною головою і гарячим серцем. Тільки уявіть собі, якби поєднати в молоді комсомольську підготовку та поміркований націоналізм, це був би дійсно бажаний ефект. Але це довгострокова інвестиція у майбутнє. А що ж буде з поколінням початків Незалежності України? Цей час уже втрачено назавжди. Зміни в державі треба продукувати. Але схоже нам це зовсім не потрібно…




Підпишіться на Телеграм-канал Studrespublika, щоб оперативно отримувати найважливішу інформацію про діяльність Студреспубліки

Автор: Олег Слизько