НОВИНИ
РЕГІОНИ
АР Крим
Вінниця
Волинь
Дніпропетровськ
Донецьк
Закарпаття
Запоріжжя
Івано-Франківськ
Київська обл.
Кіровоград
Луганськ
Львів
Миколаїв
Одеса
Полтава
Рівне
Суми
Тернопіль
Харкiв
Херсон
Хмельницький
Черкаси
Чернівці
Чернігів
м. Cевастополь
м. Київ
Світ
Білорусь
КАТЕГОРІЇ
всі теми
Новини Cтудреспубліки
Новини НДЛМ
Новини ВМГО
Аналітика
 
15-11-2010 / Аналітика /  м. Київ

Монолог до депутатів

Хто такий депутат міської ради? Звідки вони взагалі взялись і навіщо потрібні? Давайте запитаємо спочатку у громадян, а потім у самих депутатів…

Студент: «Хм… Ну депутат виконує волю народу… але це, мабуть, лише по закону:)».

Вчитель: «Та голосують вони! За що? – Закони приймають, землю ділять…».

Пенсіонер: «Депутати повинні працювати на благо громади, але усі ми добре знаємо, як вони працюють (посміхається)… Насправді я знаю лише, що депутати ділять бюджет, тобто вирішують, кому скільки дати… і місту навіть перепадає, але одному більше, іншому — менше».

А що ж кажуть депутати? Що вони роблять у своїх залах засідань?

А. К., депутат Луцької міської ради: «…ініціюємо, розробляємо, але не впроваджуємо…». Так, переглянувши звіт роботи депутатів Луцької міської ради, переконався, що депутати ініціюють ЩОСЬ, розробляють ЩОСЬ, а от результатів — НУЛЬ! І це не поодинокі випадки.

То може все ж таки розберемось, хто такий депутат, і навіщо йому голоси виборців?

Подивимось, що пишуть в офіційній термінології про депутата: «Депутат — повноважний та відповідальний представник народу у парламенті країни чи виборців свого виборчого округу та населення регіону у відповідних місцевих Радах депутатів. Депутат покликаний виражати й захищати суспільні інтереси та інтереси своїх виборців, брати активну участь у здійсненні законодавчої та контрольної функції представницького органу».

Чи вистачає депутатам повноважень для реальних змін у місті чи селі для покращення життя громади? 

Відповідь на це запитання коротка – ТАК. Вони мають достатньо прав і повноважень, щоб змінювати у місті майже все! Освіта, медицина, ЖКГ, бюджет, містобудування, соціальний захист, культура та спорт, екологія, комунальна власність, місцеве самоврядування – ось неповний перелік того, на що може впливати депутат. Тому відійдемо від міфів і засукаємо рукава, оскільки фронт робіт неосяжний!

З чого починати? Дуже доречне запитання, оскільки усе доведеться починати 1 листопада 2010 року нашим депутатам з початку… Від формування більшості, створення коаліцій, фракцій та комісій до моделювання міста чи села майбутнього.

Закон зараз такий, що і передвиборчу програму писати не потрібно було, але свідомий депутат звичайно ж знає, навіщо іде в раду, і план роботи, хоча б у голові, має. Та самотужки впоратись у раді буде дуже складно. Потрібно шукати прихильників, однодумців, об’єднуватись навколо позиції (в жодному разі не навколо лідера). Якщо друзів в раді немає, то однодумці в будь-якому випадку повинні бути, питання лише в тому, як їх знайти. Це не складно, достатньо лише заявити свою позицію – одразу зрозумієте, хто ЗА, а хто ПРОТИ. 

Отже, сформувавши чисельну, а може і не дуже, команду, можна починати розробку стратегії депутатської діяльності на 4 роки. Це найважливіший етап. В більшості випадків депутати обирають дуже просту і вигідну для СЕБЕ стратегію – лобіювання інтересів більшості і отримання від цього максимум користі для себе (вирішення проблем з податковою, пожежниками, тощо; виділення земельних ділянок і т.д., тобто захист свого бізнесу). Але запитаємо у своєї совісті, чи за це віддали тисячі громадян свій голос? А потім інше запитання, за що ж ВОНИ голосували? За ВАС чи за МАЙБУТНЄ, яке Ви повинні принести? Відповіли? – Чудово, то ж давайте тепер подумаємо, як все ж таки це майбутнє будувати, будучи усього депутатом міської чи районної ради. Для цього потрібна інша — непопулярна стратегія.

Інша – Непопулярна (але Правильна з точки зору здорового глузду) стратегія діяльності депутата.

Потрібно розуміти, що чинити супротив більшості, яка має не лише більшість, але і інші психологічні фактори та важелі тиску на свідомість обраних депутатів (наприклад, навіть тоді, як ви голосуєте проти рішення, яке пропонує більшість, вас викликають «на ковдру» і дарують шмат землі чи квартиру) дуже складно! На це здатні лише високо моральні, сильні духом і волею, незаангажовані свідомі політики. Так, таких мало, але в жодного депутата поки що не відібрали шанс стати саме такою особистістю, чого Вам щиро і бажаю.

То ж як починати розбудовувати місто і працювати у раді, показуючи приклад та підіймаючи свій рейтинг? Перейдемо до непопулярної стратегії, коли правда, закон і громадяни це єдині пріоритети депутата.

Зайнявши таку позицію, депутат одразу відчує тиск та побачить перепони. Нажаль, в українських містах це звична практика, оскільки гроші затуманюють розум.

Для початку, як я вже сказав, потрібно визначитись з командою. Вище описано, як.

Тепер давайте зрозуміємо, які головні порушення відбуваються в радах.

  •  По-перше, усі рішення та проекти рішень, законів і т.д. повинні бути оприлюднені за 10 днів до засідання, на якому дане питання буде розглянуто. Як правило, така практика майже не працює, рішення навіть депутати читають вже перед самим голосуванням, а про обговорення вже і мови бути не може. Навіщо так роблять, а не згідно ЗУ «Про місцеве самоврядування», гадаю, що кожному зрозуміло. Хоча й не виключаю звичайної посадової недбалості.

  •  По-друге, До відома населення повинні доводити усі питання порядку денного, а не кілька перших зі списку .

  •  Депутат вносить питання на розгляд до порядку денного, але це питання можуть не внести.

  •  Проекти рішень розносять прямо в сесійній залі, тобто голосування відбувається в сліпу.

  •  Порушення під час тендерних закупівель.

Отже, як бачимо, дані порушення викликані лише одним фактором – ризиком публічності та невдоволення громади. Якщо Вам вдається поширювати інформацію про діяльність ради, то Ви працюєте і на громаду, і на себе, оскільки рівень довіри до Вас росте! 

Що ж робити таким «пілігримам», які не можуть зміритись з беззаконням і хочуть змінити ситуацію?

Депутат має унікальне право копіювати усі документи, які є в Раді, він може ознайомити громаду з прийнятими законами, може запросити представників з громади на сесію для обговорення проблемних питань життя громади. 

Отже існує два шляхи депутата – шлях більшості і шлях меншості. У більшості потрібно пропонувати конструктивні правильні дії, які спрямовані на розвиток громади. Якщо це не вдається, тоді така більшість не потрібна Вам, оскільки вона зупинятиме розвиток. Тому потрібно формувати більшість навколо позиції розвитку та справедливості, честі та гідності.

Якщо таку більшість сформувати не вдається, то необхідно іти іншим шляхом депутата – шляхом меншості. Тут завдання реалізації програми значно ускладнене, але потрібно компенсувати нестачу голосів в раді голосом НАРОДУ. Деякі позиції, як це робити, я вже зазначив вище, але потрібно визначити стратегію своєї діяльності, знайти прибічників в раді та надати громаді доступ до інформації (відкрити «канал», яким можна зливати інформацію). Оскільки більшість не йде шляхом розвитку та чесності, то буде достатньо приводів для обурення громадян, які Вас підтримають. 

Заручившись підтримкою народу, обравши вірний шлях, засукавши рукава, депутат з великої літери зможе навести лад і порядок в комісії, раді, а згодом і в місті.






Автор: Руслан Хасанов, голова Київського міського осередку Студреспубліки

 
Рейтинг@Mail.ru