НОВИНИ
РЕГІОНИ
АР Крим
Вінниця
Волинь
Дніпропетровськ
Донецьк
Закарпаття
Запоріжжя
Івано-Франківськ
Київська обл.
Кіровоград
Луганськ
Львів
Миколаїв
Одеса
Полтава
Рівне
Суми
Тернопіль
Харкiв
Херсон
Хмельницький
Черкаси
Чернівці
Чернігів
м. Cевастополь
м. Київ
Світ
Білорусь
КАТЕГОРІЇ
всі теми
Новини Cтудреспубліки
Новини НДЛМ
Новини ВМГО
Аналітика
 
НОВИНИ
18-01-2013 / Новини ВМГО "Студентська республіка" /  Україна

Місце, де змінюють майбутнє

Павло Вікнянський підкреслив в інтерв’ю щотижневику «Освіта України»: «Дискусія про стратегії майбутнього повинна стати пріоритетним трендом для політиків. Для цього доведеться ще не раз розчаруватися (вчора Майданом, нині – «новими політичними силами»), але це означатиме дорослішання суспільства».

«Студентська республіка» прагне побудувати суспільство, де навчаються все життя. В Україні стає все більше людей, які не чекають, поки їхні проблеми розв’яжуть в урядових кабінетах. Вони намагаються змінювати світ навколо себе самі. До них належать учасники Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Студентська республіка».

Про те, як їм це вдається, газета поцікавилася в лідера організації Павла Вік­нянського.

– Павле, що таке Студреспубліка? Велика гра? Громадська організація? Модель країни, яка буде завтра?

– Я відповів би словами, якими відкривається наш сайт: це місце, де розпочинається «завтрашній день». Студреспубліку створено 1998 року. Її вигадали як велику гру, де моделюється держава, в якій уся влада належить студентам. Рік у рік її популярність зростала. Нині вона є молодіжною громадською організацією. Але для нас дуже важливо дати можливість реалізувати свої задуми не тільки молодим людям, а й науковцям, просто активним людям різного віку. Тому назва «Студреспубліка» є символічною: ми прагнемо побудувати суспільство, яке навчається все життя.

Організація має свою історію, якою ми пишаємося. До речі, ми лише на кілька років «молодші» за країну. Але часто випереджаємо її в активності.

– Нещодавно Міністерство освіти і науки, молоді та спорту надіслало лист ректорам українських вишів із проханням сприяти "Студентській республіці" у проведенні проекту «Новий старт. Сценарії майбутнього». Як і для чого писатимете «сценарії майбутнього»?

– Мета проекту – визначити та проаналізувати завдання для України в умовах економічної кризи й нового світового порядку, який зароджується. Ми оголосили конкурс на кращі бізнес– і соціальні ідеї, оргпроекти й наукові розробки.

ПРЕЗИДЕНТ – СТУДЕНТ, ПАРЛАМЕНТАРІ ІЗ «ЗАЛІКОВКАМИ»

Цей проект «почався» у квітні 2009 року як виявлення здорових сил суспільства на кризову ситуацію в економіці світу. Найбільшу увагу приділяємо проблемам енергозбереження й використання ресурсів, пропонуємо «точки піднесення» (космос, ІТ, кіберпростір, нова енергетика, нова освіта тощо) для економіки.

Важливо, що, крім «Нового старту», «Зимової Студреспубліки» й інших проектів, щороку в День Незалежності ми проводимо фінал Міжнародної програми «Студентська республіка». Збираємо більш як тисячу людей – переможців конкурсів, активістів, експертів у Криму, де вони моделюють студентську країну. Створюють свої партії, пропонують програми розвитку, проводять вибори.

Кілька років тому однією з тем, зокрема, «Зимової Студреспубліки» була «Громадська організація чи партія нового типу».

 – Ця тема актуальна й сьогодні… «Підросли» громадські рухи, з’явилися нові обличчя.

– Ми почали говорити про це ще три роки тому. На жаль, вагомих результатів у суспільстві немає й нині. Бо яскрава назва і красива програма – це ще не громадська організація. Було сподівання людей, що з’являться нові рухи. Але важливо не потрапити в оману, як це може статися, наприклад, з очікуваннями від праворадикального проекту, представники якого пройшли до парламенту. Люди чекають чогось нового, справжнього і змістовного, а певні сили на цих сподіваннях паразитують. Дехто імітує діяльність і має вигоду (рейтинги, гроші тощо), а хтось спокійно й без галасу робить справу.

«СОЦІАЛЬНИЙ ЛІФТ» РОБИМО САМІ

Багато тем, які нині є важливими, ми почали розробляти ще кілька років тому. Зокрема, зрозуміли, що треба створювати стратегії для майбутнього, ініціювали дослідження – чому молоді лідери, які входять у «доросле» життя, не є успішними. Отримали цікаві висновки. Виявляється, ще десять років тому були «соціальні ліфти» – молоді активісти могли стати депутатами, держслужбовцями, започаткувати власну справу. Але сім – вісім років тому склалася ситуація, за якої молода людина може стати максимум менеджером середньої ланки.

Тому ми вирішили, що треба самим формувати нові форми діяльності, ніші, запити й потреби. І якщо ні влада (тоді – «помаранчевий» уряд), ні експертне середовище не пропонують реальних шляхів виходу з кризи, то треба їх «підштовхнути». Започаткували проект «Новий старт» для залучення молоді з інноваційним мисленням.

– «Сценарії майбутнього» є його продовженням?

– Так. Ми зрозуміли, що в розвинутих країнах є довготривалі стратегії розвитку – на сорок, п’ятдесят років уперед. А в нас є лише слова, що хочемо жити гарно. Тому ми оголосили конкурс на інноваційні розробки, ідеї, бізнес-пропозиції, отримали кілька сотень заявок, вибрали найкращі. Провели організаційно-діяльнісну гру, де спробували змоделювати майбутнє й отримали на виході кілька варіантів розвитку країни.

– Варіантів устрою?

– Ні. Для початку – запропонували «картинки» майбутнього і шляхи, якими можна його досягти. Чимало «проривних» речей презентували під час Стратегічного саміту. Запросили політиків, урядовців, експертів, студентів і науковців. Були цікавезні проекти!

ЯК НЕ ПІДПИСАТИ УРЯДОВУ УГОДУ… ІЗ ПРОЙДИСВІТАМИ

– Який із них мав продовження? Хто з переможців нині успішний?

– Успішних дуже багато. Зокрема – Андрій Гедрович із Чернігова. Він представив дослідження «Україна сьогодні: економічний і соціальний розвиток». Інший учасник розробив практичний план змін української економіки… Всі разом ми почали працювати над стратегією розвитку України. Один з учасників того саміту нині є керівником приватного вишу.

Захист робіт у нас дуже жорсткий – їх критикують і учасники, й експерти (в нас дуже розумні експерти!). Студенти потім писали у відгуках, що спали сім годин за три дні, зате усвідомили себе людьми, які творять історію. Ми вважаємо, що не треба обходити гострі кути, бо це може зашкодити подальшій реалізації проекту. Тому, коли обговорювали оргплан економіки, враховували все, зокрема те… як не підписати урядову угоду з пройдисвітами.

– Студреспубліка пропонувала свої доробки урядовцям, депутатам, чиновникам різних рівнів?

– Звісно! Всі казали: молодці, добре попрацювали. На цьому «співпраця» і скінчилась… Мабуть, попередньому урядові вони були нецікавими.

Добре, що наша стратегія співзвучна з планами Президента України. Віктор Янукович каже, що його стратегічна мета – вхід держави до двадцятки найрозвинутіших країн світу. Але, на жаль, я не бачу інтересу опозиції до цієї дискусії. Що поганого в цій меті? Вона може об’єднати націю. Ліві сили, наприклад, можуть пропонувати нові дії, а не просто маніфест «Обурюйтесь!». Націоналісти – нові підходи, а не передрук книжок 30 – 40-х років.

Тому ми провели ще один «Новий старт» уже з напрацювання Стратегії–2050 для України. Залучили експертів від фінансового сектора, урядовців, парламентарів.

За підсумками створили робочу групу, яка допомагала переможцям розпочати власну справу. Доопрацювали кілька проектів і «відпустили» їх у вільне плавання. Багато із цих проектів (гуманітарних, соціальних, підприємницьких, освітніх) успішно діють і сьогодні. Наприклад, Ольга Місюра навчала людей, як розпочати власну справу, стати підприємцями.

– Це перспективний напрям. Соціологи кажуть, що 60 відсотків опитаних хотіли б розпочати власну справу, але не знають, із чого почати. Проект учасниці Студреспубліки був би цікавим в усіх регіонах України…

– Так! І таких ідей, які успішно працюють навіть в умовах кризи, за роки діяльності «Студентської республіки» «народилося» дуже багато.

– Ви сказали, що експертами Студреспубліки є дуже цікаві люди. Чим саме?

– Передусім, досвідом. Серед наших експертів були й президент Національної академії педагогічних наук Василь Кремень, і член Римського клубу Богдан Гаврилишин, і професор Георгій Почепцов, й інтелектуал Володимир Нікітін, і консультант Олександр Бланк.

РОЗБУДОВУВАТИ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В ОКРЕМОМУ ЦЕХУ – НЕЦІКАВО!

– Аби впровадити проекти переможців у життя, потрібні кошти. Як вирішуєте питання фінансування?

– Ми майже не отримуємо ні грантів, ні грошей з бюджету. Тому намагаємося залучати партнерів, у тому числі й організаційних. Зокрема, нас підтримує Міністерство освіти і науки, молоді та спорту.

Ми не є «грантоїдами». Бо хтось за кордоном оголошує тендер і каже: розбудовуйте громадянське суспільство в окремо взятому цеху. Нам це нецікаво!

Хочу сказати, що якби нашу Стратегію–2050 почали впроваджувати кілька років тому, вже були б очевидні досягнення.

Основний результат нашої роботи – те, що ми чи не перші в країні показали приклад: треба дискутувати про те, яким ми бачимо й яким зробимо (!) майбутнє. Молодь (та й не тільки молодь) зрозуміла, що слово «стратегія» є нормальним, що навіть із кризової ситуації завжди є вихід. І, основне, що вона сама може продукувати зміни.

Дискусія про стратегії майбутнього повинна стати пріоритетним трендом для політиків. Для цього доведеться ще не раз розчаруватися (вчора Майданом, нині – «новими політичними силами»), але це означатиме дорослішання суспільства. Переконаний, що дуже скоро до влади йтимуть люди, які скажуть: «Нас цікавить стратегія, а не те, як збільшити пенсію на десять гривень». І говоритимуть про те, скільки десятків заводів будуватиметься на рік і які нові технології впроваджуватимуться.

Мета «Сценаріїв майбутнього» – не просто показати красиву картинку, а знайти практичні шляхи й ідеї. Вони можуть стосуватися прикладних речей, конкретної галузі чи всієї держави. Проекти приймаємо до 25 квітня. Оргдіяльнісну гру проведемо у травні, Стратегічний саміт планується на 11 травня в Києві.

– Питання «конструювання» майбутнього цікавить науковців кращих університетів світу. Ви співпрацюєте з інноваторами з інших країн?

– Так, співпрацюємо. Нещодавно розпочали освітній проект, у рамках якого плануємо запрошувати до України найцікавіших мислителів із-за кордону. В грудні у нас гостював всесвітньо відомий соціальний теоретик Роберто Унгер, який викладає в Гарвардській школі права. Сподіваємося, що ці зустрічі допоможуть започаткувати моду на інтелект!

До речі, користуюся нагодою й запрошую молодих фахівців, науковців і просто небайдужих громадян узяти участь у «Зимовій Студреспубліці». Переможці кращих проектів зберуться в лютому в Карпатах. Тема: «Які кроки необхідно зробити, щоб вийти з кризи та стати лідерами в передових трендах майбутнього». Чекаємо ініціативних людей!






Автор: Світлана Галата, «Освіта України», № 2

 
Рейтинг@Mail.ru