НОВИНИ
РЕГІОНИ
АР Крим
Вінниця
Волинь
Дніпропетровськ
Донецьк
Закарпаття
Запоріжжя
Івано-Франківськ
Київська обл.
Кіровоград
Луганськ
Львів
Миколаїв
Одеса
Полтава
Рівне
Суми
Тернопіль
Харкiв
Херсон
Хмельницький
Черкаси
Чернівці
Чернігів
м. Cевастополь
м. Київ
Світ
Білорусь
КАТЕГОРІЇ
всі теми
Новини Cтудреспубліки
Новини НДЛМ
Новини ВМГО
Аналітика
 
31-05-2010 / всі теми /  Україна

Дослухайтеся і допоможіть нам!



Вкотре хочу звернутися до представників влади, і до всіх людей, яким небайдужа доля України: «Не залишайте Стратегію–2050 для України просто стратегією на папері. Допоможіть нам молодим, амбітним і справді небайдужим людям зробити нашу державу найкращою».

От і закінчився «Новий старт» і ще одна ОДГ для мене. Минув тиждень і я мала можливість ще раз все переосмислити. З мого боку дана стаття буде своєрідною рефлексією, бо в останню ніч мій стан був жахливий до такої міри, що вийти і сказати про свою роль у грі я просто не змогла. До цього привело ряд чинників під час гри, але останню крапку поставили дії за межами гри. Мабуть, негативізм в мені почав накопичуватися ще до поїздки. На моєму шляху як регіонального координатора виникали досить серйозні перепони, непорозуміння, долавши які у мене складалося враження, що гра для мене вже розпочалася. І знаєте, гра в житті значно жорстокіша і складніша, ніж на «Новому старті». Бо я відчуваю себе відповідальною за долю конкретних людей тут і зараз. І не лише за певних людей, але й за презентабельність проекту, над яким працювала ціла команда людей.

Однак розробивши Стратегію України до 2050 р. я зрозуміла, що моя робота до і під час «Нового старту» – це своєрідне дзеркальне відображення життя і роботи цілої України. Це настільки ж складно і відповідально, як і в цілій країні. Однак є маленька відмінність: я своїх людей не кидаю, а в Україні, як правило, люди одні одних досить часто зраджують. І ще: вищестояще керівництво наді мною було з позитивним налаштуванням, а світ ставиться до України ой як жорстоко. Про це я вкотре переконалася в грі.

Однак, сьогодні я перегортаю сторінку ОДГ і переходжу в реальне життя. Я провела аналіз Стратегії для України до 2050 р. і можу сказати, що ми зробили величезну справу. Ця стратегія є великим кроком вперед для розвитку нашої держави. По–перше, вона написана не просто тому, що стояло таке завдання, а прожита всіма гравцями. По–друге, хоча й написана досить молодими людьми, однак кожен із них є професіоналом у своїй галузі. По–третє, і найголовніше, зроблена справжніми українцями, яким не байдужа доля рідної країни.

Цікаво те, що було представлено 2 стратегії, які не лише не суперечать одна одній, а більше того є доповнюваними між собою. Якщо їх ще вдосконалити або як ми кажемо «зшити» і почати втілювати в життя, тоді з упевненістю можу сказати, що Україна буде мати достеменно прописаний шлях на 40 років вперед. І саме головне, вона буде бачити кінцеву точку опори, світлу мету, до якої варто прагнути.

Щодо кінцевої мети, то я думаю, що в кожного українця вона своя. Я ж хочу, щоб всі люди були щасливі, а Україна процвітала. І для мене буде неважливо, де це відбуватиметься: на Землі чи в Космосі.

Сьогодні я з впевненістю можу сказати, що в грі відігравала роль комунікатора. І зараз, вкотре хочу звернутися до представників влади, і до всіх людей, яким небайдужа доля України: «Не залишайте Стратегію–2050 для України просто стратегією на папері. Допоможіть нам молодим, амбітним і справді небайдужим людям зробити НАШУ ДЕРЖАВУ НАЙКРАЩОЮ!»

 






Автор: Віра Андріюк

 
Рейтинг@Mail.ru